Мартін Іден. Джек Лондон

морі!

      Примітки

      1

      Суінберн, Олджернон Чарлз (1837—1909) – англійський поет і критик, представник раннього модернізму. Писав за правління королеви Вікторії (1837—1901), але своєю творчістю протистояв літературним умовностям і моральним табу вікторіанства.

      2

      Ізольда – героїня поеми Суінберна «Трістрам з Ліоннесу» (1882).

      3

      Маркет-стріт – вулиця в Сан-Франциско.

      4

      Уайтчепел – район лондонського Іст-Енда, що прилягає до доків.

      5

      Лонгфелло, Генрі Водсворт (1807—1882) – американський поет, мав велику популярність серед співвітчизників у XIX ст. «Псалом життя» і особливо «Ексцельсіор» належать до найвідоміших його поезій, що постійно включалися до шкільних підручників. Тому знайомство з ними свідчить не лише про літературний смак Ідена, а й про обмеженість його знань з літератури.

      6

      Канаками називали європейці корінних жителів Полінезії.

      7

      Долина Смерті знаходиться у Каліфорнії, сягає 279 футів нижче рівня моря.

      8

      Гула – жіночий танець на Гавайях.

      9

      Браунінг, Роберт (1812—1889) – англійський поет, пізній романтик, особливо відомий як майстер драматико-ліричного монологу. Визнання довго не приходило до поета, але для пізніх вікторіанців він став кумиром. Відомі романтичні обставини його одруження, про які не раз згадує Іден (див. примітки до с 159).

      10

      Боудичів «Довідник мореплавця» – Натаніель Боудич (1773—1839) – американський мореплавець і математик, автор підручника з мореплавства, що вперше вийшов у 1802 р.

      11

      Леккі, Вільям Едвард Хатпоул (1838—1903) – ірландський історик, автор восьмитомної «Історії Англії XVIII століття».

      12

      Маршалл – очевидно, мається на увазі Альфред Маршалл (1842—1924), засновник неокласичної (кембриджської) школи політичної економії, автор «Принципів економіки» (1890). Еволюційне вчення Дарвіна Маршалл розповсюджував на суспільні відносини.

      13

      Рікардо, Девід (1772—1823) – англійський економіст, представник класичної політекономії, систематизував і структуралізував цю галузь науки під час її становлення, його доктрина невтручання втілилася у «залізному законі» заробітної плати, що стверджував: усі спроби підвищення прибутків