Біблійні казки: Казки та легенди про святих. Сборник

так тепер кровавим потом іди дороблятися хліба!

      Та й вигнав його із раю аж на саму землю.

      Гріх перших людей

      Тільки Бог пішов на небо, Єва зараз й пішла в сад гуляти. А вона була така гарна, що той ангел Сатанаїл, которого Бог скинув з неба, зараз і полюбив її. Взяв тоді той ангел перекинувсь у змію та і виліз на ту яблуню, де були ті яблуки, що Бог не казав їсти.

      Підходять туди Адам і Єва. От він їм і каже:

      – Чому ж це ви з цього дерева не рвете яблук? Уже ж вони поспіли.

      А Єва каже:

      – Нам Бог казав, щоб ми не їли з цього дерева яблук, бо помремо.

      А змій:

      – То Бог на те так сказав, щоб ви не були богами; бо як з’їсте хоч одне яблуко з цього дерева, то будете богами.

      Думала Єва, що насправді, взяла та й хтіла їсти яблуко з того дерева, коли йде і Адам:

      – А ти ж забула, що цих яблук не можна їсти.

      А Єва й каже:

      – Ми будемо богами, як з’їмо хоч одно яблуко.

      Та взяли й з’їли того яблука. Як проковтнули, то зараз їм стало сором і холодно. Вони позшивали листя з липи, позакривались та й поховались, щоб їх Бог не найшов. Але Бог дознавсь та й прогнав їх, а коло воріт поставив ангела, щоб стеріг рай. А рогове тіло, яке вкривало перших людей, зараз Бог перемінив на таке, як у нас тепер, а рогового тіла оставив тільки на кінці пальців.

      Адам і Єва в пустелі

      Як Бог вигнав Адама і Єву з раю, то вони посідали в лісі та й плачуть, не знають, що й робити. Зіслав Бог до них ангела, а ангел дав Адамові жменю жита і заступ та й каже:

      – Візьми та скопай кусок землі, та посій оце жито, то тобі з нього буде хліб.

      А Єві дав жменю конопляного сім’я та каже:

      – Оце ти посій, то від нього буде вам плаття. А колись Бог дасть, що од тієї жінки, котра з цвіту, народиться Син Божий. То він вас знов упустить у рай.

      Ото посіяли вони та й посідали, – відпочивають. А той ангел, що їх підвів, перекинувсь у найстаршого ангела та й каже:

      – Ви вже посіяли собі таке, щоб був у вас і хліб і плаття, але проте нема у вас такого, щоб ви не вмерли. Ви візьміть та зійдіться докупи їдно з другим, то від Єви родиться син. І той син випросить у Сина Божого, котрий родиться з тієї жінки, що з цвіту, щоб вас ізнов упустили у рай.

      А Єва каже:

      – Та ми не знаємо, як же то зійтись докупи? Адже ж ми і тепер вкупі.

      От той ангел як показав, та й родився у Єви Каїн. А Каїн дуже не любив Адама: він, бачте, знав, що його батько – той ангел, котрого Бог ввігнав з неба.

      Боже, помагай!

      Вразився Адам, що Господь вигнав його з раю, копає землю та й не каже: «Боже, помагай!» А чорт тому й радий: що Адам скопає за день, то він уночі й поперевертає догори травою. Адам копає на другім полі: він то думає, що поле йому видно, копає та й копає, а рано гляне, а його поле ізнов зеленіє, як некопане. Бився він, бідний, та побивався, далі здихнув до Господа Бога та й каже:

      – Господи Боже! Допоможи мені!

      То так тая земля, що він її копав, раптом і зачорніла. І помолився Адам Богу та й зачав засівати.

      Як з’явилася коняка

      Ото