Підводний свiт. Отсутствует

плавати по всьому водному просторі й проникати в інші кліматичні зони. Однак оселедець, наприклад, не заходить набагато південніше Ла-Маншу й мису Код. У міру просування від помірних широт до тропіків кількість видів риб зростає, а кількість особин зменшується.

      Необмеженому поширенню тварин у морях перешкоджають цілком певні бар’єри. Найбільш очевидний і важливий серед них – температура. У порівнянні з суходолом у водоймах будь-якого розміру коливання температури невеликі. В океанах вона звичайно не перевищує +14^о С. Найтепліші води земної кулі – Червоне море і Перська затока, де температура влітку доходить до +30^о С, найхолодніші – в Арктиці й Антарктиці (для них цілком звичайна температура -2^о С).

      Від тропіків до полюсів риби живуть при будь-якій температурі, але найбільше їх водиться в помірних широтах з температурою води приблизно від +6 до 20^о С. Більшість риб можуть витримати коливання температури в 7—8^о С, якщо перепад не занадто різкий. Ікра й молодь, звичайно, більш чутливі до таких коливань, ніж дорослі риби, які нерідко заходять у місця, занадто теплі або занадто холодні для риб на ранніх стадіях розвитку.

      Отже, існують широкі температурні пояси, кожний зі своїми видами риб, які найкраще ростуть і розмножуються в його межах. І в кожному із цих поясів по всій земній кулі живуть майже ті самі види. Те ж саме можна сказати й про організми, якими риби живляться. Планктон розповсюджений у всьому Світовому океані в поясах подібних температур, але якщо планктонні організми потраплять у несприятливі широти, багато з них гинуть.

      Між ізотермами 20^о С, що проходять по обидві сторони екватора, розташований тропічний пояс зі своїм особливим рибним населенням. На північ і південь від нього лежать помірні пояси, північний і південний, а між ізотермами 20 і 12^о С простягнулася перехідна зона, де кількість тропічних риб поступово зменшується і їх заміщують риби помірних широт. Саме тут, у субтропічному поясі, біля західних узбереж материків, зустрічаються величезні косяки промислових риб.

      На північ від ізотерми 12^о С – досить різкий перехід до риб наших помірних морів, що омивають північну частину США, Канаду й північ Європи. Оскільки цю зону перетинають потужні океанські плини, дана ізотерма проходить не в широтному напрямку. Але вона дуже чітко позначає кордони районів великого промислового рибальства, де багато європейських країн з початку XVI століття виловлювали придонних риб – тріску, палтуса, пікшу.

      У 1984 році біля берегів Болгарії (Чорне  море) виловили велику білу акулу,  довжиною 10 метрів.

      Але, незважаючи на те, що більшість риб воліють жити у відповідній їхньому виду кліматичній зоні, у морях і океанах існують певні види, які можуть мігрувати з однієї зони в іншу.

      Які ж шляхи цих «великих» міграцій, і чому деякі риби вирушають у далекі, а найчастіше, й небезпечні подорожі?

      Свого часу масові міграції деяких видів риб були загадкою для океанологів. Згодом, шляхом тривалих спостережень, вдалося встановити, що міграції, в основному, носять сезонний характер, тому