Вибрані твори. Казимир Твардовський

le moi n’est pas seulement un lien logique et verbal, inventé pour exprimer leur union, mais quelque tant, qu’il est dans chacune d’elles identifique au milieu de leur diversité… Je sais, qu’il nest pas vrai, que la sensation ou le souvenir ou le désir, dans un certain degre de vivacité, deviennent moi, mais que c’est moi qui constitue la sensation ou le désir, en m’ajoutant à un certain mouvement, à de certaines affections sensibles, qui ne s’intellectualisent en quelque sorte et ne deviennent pour moi sensation ou désir qu’autant que j’en prends connais sance» (Fragments philosophiques).

      7

      «На початку помилки найменші, але в кінці найбільші» (лат.). – Прим. перекл.

      8

      :Не суди про те, чого не знаєш» (лат.)

      9

      Надруковане в «Ірис», літературно-артистичному часописі, Львів 1899, т. 5., с. 211—215. Також у відбитку, с. 4. Із книги «Філософські дослідження та статті», Львів, 1927, с. 362—367.

      10

      «Роздуми про моральні висловлювання та максими» (1665). – Прим. перекл.

      11

      Лекція, проголошена 12 листопада 1906 [року] у Львові в залі Зірки.

      12

      День гніву (лат.). Католицька секвенція. – Прим. перекл.

      13

      Розмаїтість приносить задоволення (лат.). – Прим. перекл.

      14

      Цей розділ швидше за все написаний у формі тез та є незавершеним. – Прим. перекл.

      15

      Перекладач висловлюєщиру подяку Поплавській-Мельниченко Юлії Вікторівні кандидату мистецтвознавства, доценту кафедри теорії та методики музичного мистецтва Хмельницької гуманітарно-педагогічноїакадеміїза неоціненну допомогу в перекладі цієї лекції Казимира Твардовського.

      16

      У польській мові слова «wiedza» (знання) і «widzenie» (бачення) мають спільне походження. В українській мові їхня спорідненість утрачена, хоча її ще можна простежити на прикладі відповідної пари слів «відати» і «видіти», остатнє з яких є діалектизмом. – Прим. перекл.

      17

      Акт. Т. 15, 55. Доповідь, яка була прочитана в Польській бібліотеці у Відні. Без дати. Імовірно до 1915 року. Текст польською мовою, 24 окремі листки, формату 21x17, почерк від руки односторонній. Написано рукою дружини К. Твардовського.

      18

      Р. Я. – Ришард Ядчак, упорядник книги Kazimierz Twardowski. Wyborpism psychologicznych i pedagogicznych, Warszawa 1992. – Прим. перекл.

      19

      Це – відоме з багатьох прикладів – перетворення чогось, що спочатку було засобом, на мету, тим легше і непомітніше відбувається, чим тіснішим є зв’язок, що виникає між засобом і метою. А це відбувається із символом, а також із поняттям і предметом, що їх він символізує. Адже символ репрезентує символізоване ним поняття, символізований ним предмет; звідси легко виникає ілюзія, що він їх заміняє. Але репрезентація і заміщення – це не одне і те ж: посол є репрезентантом (представником) уряду своєї країни, але не є його замінником (субститутом); зате проректор є замісником (субститутом) ректора, але не є його репрезентантом (представником).

      20

      «Leicht beieinander wohnen die Gedanken,

      Doch hart im Raume stossen sich die Sachen».

(Shiller, Wallensteins Tod. II. akt, 2 scena)

      [«Вільно живуть думки одні побіля одних,

      Речі ж у просторі штовхаються нещадно».

Шиллер. Смерть Валленштайна (дія ІІ, сцена 2)].

      21

      «Que sont ces choses non seulement nous n’en savons rien, mais nous ne devons par chercher à le savoir. Nous n’en avons pas besoin…» (Poincaré. Science et méthode. Paris, 1908. P. 156).

      22

      «Une mathematician est une appareil à déduire caractérisé par une absence à peu près absolute de pensée. Il tourne la manivelle de la machine aux algorithms; indéfiniment il en tire, sous tous les aspects imaginables, les vérités – ou le sottises – qui’l a d’abord fourrées dans sa machine. Pour ce petit travail il possède les outils très perfectionnés, don’t la perfection la dispense de penser a ce qu’il fait, et même de penser. Il tourney la manivelle comme l’écureuil