Спеціаліст. Сергій Залевський

свою придбану рису він вирішив доки не поширюватися – навіть Юлі не варто говорити нічого. Якщо повторний сеанс дасть якийсь поштовх розвитку цього феномену – тоді потрібно буде намагатися якось розвивати цей дар. Завершивши на цьому свої роздуми, зайшов по дорозі в черговий універсальний магазин і купив упаковку Мафотіків – стало цікаво, як відреагує на солодощі його подруга. Адже познайомився він з нею на уранішній пробіжці – тоді Мафотіки не знадобилися, хе-хе. Солодкі ласощі були прийняті дуже прихильно:

      – Максик, ти у мене такий уважний, не можу нарадуватися тому дню, коли я з тобою познайомилася.

      Залишок дня присвятив пошуку інформації про паранормальні здібності розумних в Співдружності, або як їх називали на Землі, екстрасенси. Тут для таких гуманоїдів існувало декілька назв: параенергетики, псіоніки, пірокінетики, обдаровані. Інформація була суперечливою, частенько більше схожою на казку. Витративши немало часу на пошук правдивих відомостей, він знайшов тільки одне твердження, яке підтримувалося абсолютною більшістю коментаторів. А саме: розумний, що володіє таким даром або здатністю, вважався цінним фахівцем і міг розраховувати на преференції при прийомі на роботу з боку працедавців. Особливо цінували таких людей в спеціальних державних органах, армії і флоті – там потенційному псіоніку гарантувалися багато бонусів і допомога в розвитку дару.

      Останнє дуже зацікавило землянина: значить, здатність теж можна розвивати, а це хороша новина. Погана ж новина полягала в тому, що доведеться самому думати і експериментувати для розвитку свого дару, оскільки ділитися з ким би то не було про себе, він вважав необачним кроком. Перелопативши величезну кількість документів і посилань з питання, що цікавить його, він дійшов висновку, що хоч офіційно таких розумних в Співдружності було багато, але нормальних описів можливостей цих гуманоїдів практично немає. Мабуть, ті щасливчики, які змогли в собі відкрити паранормальні здібності, вважали за краще відмовчуватися про свої можливості, або, що було правдоподібніше, такі статті постійно моніторилися державою і видалялися, на всякий випадок, так би мовити. Побідкавшись на важку долю переселенця, технолог відключився від інфомережі і пішов діставати свою подругу.

      Як не хотілося йому і його напарниці швидше куди-небудь полетіти, але час прискорювати вони не уміли, і тому стійко байдикували увесь місяць, як справжні мільйонери. Юлі якось одного разу прийшла в голову думка відправитися на флайері на який-небудь безіменний безлюдний острів і там провести велику частину часу, що залишився до чергового сеансу. Ідея була підтримана партнером – завантажили флайер продуктами, водою, узяли трохи алкоголю і відправилися шукати собі дикі місця. Так пройшов місяць, і скоро їм слід було знову з’явитися до ученого-експериментатора на наступний «забіг» на довгу дистанцію. Оскільки брат подружки ясно їм дав зрозуміти, що другий раз витягати їх тушки він не буде, то парочка вирішила знайти йому заміну,