Павук каракурт. Валерий Жиглов

Ridero

      У спекотному степу павуки нерідко плетуть свої воронкоподібні білі липкі мережі прямо перед входом в земляну нору, в якій вони ховаються вдень від палючих сонячних променів. Як тільки в неї потрапляє метелик або коник, або якась інша комаха, павук стрімко вискакує зі свого укриття, накидає на свою жертву липку павутину і швидко загортає її в липкий кокон. Потім він встромляє в жертву гострі щелепи, через які впорскує в неї дуже отруйну рідину.

      Ця отрута, як правило, має не тільки нервово-паралітичну дію по відношенню до комах, але й наділена досить високими ферментативними властивостями, що дозволяють у лічені хвилини почати перетравлювати і розчиняти нутрощі спійманої жертви. Через деякий час павук повторно встромляє в жертву свої щелепи і висмоктує розчинені в отруті нутрощі жертви.