Шодерло де Лакло. Небезпечні зв'язки; Абат Прево. Манон Леско. Шодерло де Лакло

      17

      Маються на увазі «Віршовані казки та новели» Лафонтена (1665–1685), у яких фривольність, дотепність та грайливість поєднані з витонченістю і почуттям міри.

      18

      Опера – театр у Парижі, який був також місцем проведення балів. Опера відігравала велику роль у тогочасному світському житті.

      19

      Той самий, про якого мовиться в листах пані де Мертей.

      20

      Листа, де йдеться про цей вечір, розшукати не вдалось. Є підстави вважати, що мова йде про вечір, згадуваний у листі пані де Мертей, – про нього йшлося і в попередньому посланні до Сесілі Воланж.

      21

      Луїдор – основна золота монета у Франції ХVІІІ ст.

      22

      Пані де Турвель, мабуть, не наважується признатися, що це було зроблено за її наказом.

      23

      Мається на увазі роман Ж.-Ж. Руссо «Нова Елоїза».

      24

      1735 року Корсика відокремилася від Ґенуезької республіки; для придушення корсиканського визвольного руху Генуя закликала 1738 року на допомогу Францію. Але і останній протягом тридцяти років не вдавалося досягти успіху, поки, врешті-решт, купивши острів у Ґенуї за два мільйони франків (1768 р.), Франція не розбила вождя корсиканців Паолі 1769 року. Проте для втихомирення військові сили залучались і згодом.

      25

      Ми, як і раніше, опускаємо листи Сесілі Воланж і кавалера Дансені, як малоцікаві й такі, що не містять ніяких подій.

      26

      Див. лист 35.

      27

      Пірон, «Метроманія». – Алексіс Пірон (1689–1773) – французький поет, автор еротичних віршів, а також комедій і лібрето для комічних опер. «Метроманія» – віршована комедія, що висміює дилетантів-віршомазів, – вважається кращим його твором. Цитований тут рядок узятий із ІX сцени ІІ дії.

      28

      Мається на увазі епізод із життя Публія Корнелія Сципіона Еміліана Африканського (бл. 235–185 рр. до н. е.): замість того щоб зробити полонену іспанську дівчину своєю наложницею, він повернув її женихові.

      29

      Ті, кому не випадало нагоди відчувати іноді значення якого-небудь слова або вислову, освяченого любов’ю, не знайдуть у цій фразі ніякого сенсу.

      30

      Селадон – герой роману Оноре д’Юрфе «Астрея» (1619). Ім’я це зробилося прізвиськом усякого ніжного коханця.

      31

      Листа цього не було нами знайдено.

      32

      Із вдачі пані де Мертей читач, напевно, вже давно здогадався, як мало вона поважає релігію. Увесь цей уривок можна було б опустити, але ми вважали, що, показуючи результати, не слід також нехтувати розкриттям причин.

      33

      Здається, це Руссо в «Емілеві», але цитата неточна, і Вальмон її неправильно застосовує. Та й чи читала пані де Турвель «Еміля»?

      «Еміль, або Про виховання» – твір Руссо, який поєднує риси педагогічного трактату і роману.

      34

      Облігатним на