MREADZ.COM - много разных книг на любой вкус
Скачивание или чтение онлайн электронных книг.Леопард
В Осло з особливою жорстокістю вбито кількох жінок. Убивця – нелюд, він, як леопард, підкрадається до жертви і завдає смертельного удару. У поліції немає жодних версій і підозрюваних. А найголовніше – немає Харрі Холе, який після «справи Сніговика» звільнився й виїхав до Гонконгу, де він намагається забутися з допомогою алкоголю і наркотиків. Та позаяк Харрі – єдиний норвезький детектив, який дійсно знається на серійних убивцях і вже не раз мав з ними справу, поліція вирішує для розслідування цих злочинів повернути його до Норвегії, в Осло, у відділ вбивств…
Таргани
Норвежець Ю Несбьо (нар. 1960 р.) у себе на батьківщині спочатку став відомим як економічний оглядач (він закінчив Норвезьку школу економіки), потім як рок-музикант і композитор популярної групи «Di Derre», а наприкінці 90-х ще і як письменник, автор серії романів про поліцейського Харрі Холе. Перший з романів серії – «Нетопир» (1997) – був визнаний кращим детективом Скандинавії, удостоївся у критиків звання «миттєвого бестселера» й приніс автору престижну премію «Срібний ключ». У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи Ю Несбьо «Нетопир», «Червоногрудка», «Безтурботний», «Привид», «Мисливці за головами». У борделі Бангкока вбито норвезького посла. Харрі Холе вирушає до Таїланду, щоб суто конфіденційно розслідувати це вбивство. Опинившись у злачних місцях Бангкока, в опіумних кублах та стрип-барах, він поступово розуміє, що не все так просто, як здавалося попервах. Таргани шурхотять за плінтусами… Хто ж вони? Проте Холе, незважаючи на всі перешкоди, докопається до істини і розкриє цю заплутану справу.
Привид
Норвежець Ю Несбьо (нар. 1960 р.) у себе на батьківщині спочатку став відомим як економічний оглядач (він закінчив Норвезьку школу економіки), потім як рок-музикант і композитор популярної групи «Di Derre», а наприкінці 90-х ще і як письменник, автор серії романів про поліцейського Харрі Холе. Перший із романів серії – «Нетопир» (1997) – був визнаний кращим детективом Скандинавії, удостоївся у критиків звання «миттєвого бестселера» й приніс автору престижну премію «Срібний ключ». У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи Ю Несбьо «Нетопир», «Червоногрудка» та «Безтурботний». Колишній поліцейський Харрі Холе після кількох років знову повертається до Осло, щоб розслідувати справу, в якій сина його коханої жінки Олега звинувачують у вбивстві. Невидимий бік Осло, розмаїття наркотиків, наркодилери, боротьба за ринок збуту… Хто за цим усім стоїть? Харрі навіть уявити не міг, до чого призведе його розслідування…
Пентаграма
Норвежець Ю Несбьо (нар. 1960 р.) у себе на батьківщині спочатку став відомим як економічний оглядач (він закінчив Норвезьку школу економіки), потім як рок-музикант і композитор популярної групи «Di Derre», а наприкінці 90-х ще і як письменник, автор серії романів про поліцейського Харрі Холе. Перший з романів серії – «Нетопир» (1997) – був визнаний кращим детективом Скандинавії, удостоївся у критиків звання «миттєвого бестселера» й приніс авторові престижну премію «Срібний ключ». У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи Ю Несбьо «Нетопир», «Червоногрудка», «Безтурботний», «Привид», «Мисливці за головами», «Таргани», «Леопард», «Сніговик», «Поліція». В Осло, потомленому небувалою спекою та посухою, стається низка зухвалих убивств. При цьому вбивця на тілі у кожної жертви залишає діамант у вигляді пентаграми. Для розслідування цих злочинів керівництво поліції змушене об’єднати в одну команду двох своїх найталановитіших детективів – Харрі Холе та Тома Волера, які, проте, відчувають давню неприязнь одне до одного. Харрі навіть звинувачував Волера у причетності до вбивства своєї напарниці, однак усе списали на нервовий зрив та проблеми інспектора з алкоголем. Харрі Холе, як і завжди, доведеться докласти багато зусиль, щоб спіймати маніяка і вивести свого колегу на чисту воду…
Спаситель
Норвежець Ю Несбьо (нар. 1960 р.) у себе на батьківщині спочатку став відомим як економічний оглядач (він закінчив Норвезьку школу економіки), потім як рок-музикант і композитор популярної групи «Di Derre», а наприкінці 90-х ще і як письменник, автор серії романів про поліцейського Харрі Холе. Перший з романів серії – «Нетопир» (1997) – був визнаний кращим детективом Скандинавії, удостоївся у критиків звання «миттєвого бестселера» й приніс авторові престижну премію «Срібний ключ». У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи Ю Несбьо «Нетопир», «Червоногрудка», «Безтурботний», «Привид», «Мисливці за головами», «Таргани», «Леопард», «Сніговик», «Пентаграма», «Поліція». Невідомий міжнародний кілер на різдвяному концерті в Осло убиває офіцера норвезької Армії спасіння. Розслідуванням цього злочину займається Харрі Холе, котрий як завжди з головою поринає у свою улюблену роботу. Тепер він залишився сам-один: колеги його недолюблюють, старий начальник пішов, новий – більш за все поціновує дисципліну, а це слабке місце інспектора Холе. Втім, він іде по сліду вбивці й розуміє, що кілер – лише виконавець, а замовники набагато могутніші й респектабельніші, ніж можна собі уявити. Щоб розкрити заплутану справу і по-своєму відновити справедливість, Харрі доведеться розгадати багато зловісних таємниць…
Непередаваемые прелести советской Прибалтики (сборник)
Вашему вниманию предлагается некий винегрет из беллетристики и капельки публицистики. Итак, об ингредиентах. Сначала – беллетристика. В общем, был у латышей веками чистый национальный праздник. И пришёл к ним солдат-освободитель. Действительно освободитель, кровью и жизнями советских людей освободивший их и от внешней нацистской оккупации, и от нацистов доморощенных – тоже. И давший им впоследствии столько, сколько, пожалуй, никому в СССР и не давал. От себя нередко отрывая. Да по стольку, что все прибалтийские республики «витриной советского социализма» звали. Но было над тем солдатом столько начальства… От отца-взводного и аж до Политбюро ЦК КПСС. И Политбюро это (а вместе с ним и сявки помельче) полагало, что «в чужой монастырь со своим уставом соваться» – можно. А в «уставе» том было сказано не только о монастырях: там о всех религиях, начиная с язычества и по сей день, было написано, что это – идеологический хлам, место которому исключительно на свалке истории… Вот так и превратила «мудрая политика партии» чистый и светлый национальный праздник в националистический ша́баш и оплот антисоветского сопротивления. И кто знает, может то, что делалось в советские времена с этим праздником – тоже частичка того, что стало, в конце концов, и с самим СССР?.. А второй ингредиент – публицистика. Он – с цифрами. Но их немного и они – не скучные. Текст, собственно, не для «всепропальщиков». Эти – безнадёжны. Он для кем-то убеждённых в том, что Рабочее-Крестьянская Красная Армия (а вместе с ней и Рабочее-Крестьянский Красный Флот) безудержно покатились 22-го июня 41-го года от границ СССР и аж до самой Москвы. Вот там коротко и рассказывается, как они «катились». Пять месяцев. То есть полгода почти. В первые недели которого немец был разгромлен под Кандалакшей и за всю войну смог потом продвинуться на том направлении – всего на четыре километра. Как тоже четыре, только месяца уже из пяти дралась в глубоком немецком тылу Брестская крепость. Как 72 дня оборонялась Одесса, сдав город – день в день! – как немец подошёл к Москве. А «катилась» РККА пять месяцев ровно то самое расстояние, которое нынешний турист-автомобилист на навьюченной тачке менее, чем за сутки преодолевает…
Адмирал Колчак. Неизвестное об известном
С точки зрения советской истории нет, пожалуй, в Белом движении фигуры более зловещей, чем фигура адмирала Колчака. Обвинений к нему множество и они столько лет звучали, что на слух воспринимаются, как нечто само собой разумеющееся, не требующее ни дополнительных доказательств, ни уж тем более опровержений. Ведь он английский шпион, правда? Укравший золотой запас империи, где-то потаённо ждущий своих наследников. Или давно потраченный и уж точно не на благое дело. Да и странный адмирал какой-то, о флотских подвигах которого ничего никому неизвестно, а вот о зверствах колчаковщины в Сибири и на Урале – известно всем! А как он Сибирскую республику в крови потопил? Ну, не большевицкую, но ведь потопил же! То то!.. Он же во Владивосток аж из Америки приехал. Да в сопровождении высшего английского офицера. Пройдя кровавой дорогой до самой Уфы с сибирскими, а особенно – амурскими казаками атамана Семёнова, творившими такое, что кровь стыла в жилах и при Колчаке, и после уж казни его, при отступлении семеновцев обратно в Приморье. Рабочих уральских заводов Колчак под угрозой смерти в бой гнал, а заводы – стояли все. А снабжения своего белогвардейского фронта исключительно взятием в заложники семей паровозных бригад добился!.. И ведь всё это произошло… за неполные 15 месяцев – с 18 ноября 1918-го, когда вдруг некий адмирал предлагает проект Конституции новой России (странно, правда?) и провозглашается Верховным её правителем (наглость какая!), и по 7 февраля 1920-го, когда этого зверя в облике человеческом, наконец-то, расстреляли. В возрасте 46-ти лет… Но дравшиеся с начала 18-года войска Юга России под командованием Деникина… «с верою присягают» этому выскочке, узнав почти через год войны, что они, оказывается – Белое движение! Убеждённому монархисту присягают, хотя в штабе Деникина служит генерал Алексеев, упорно склонявший императора к отречению!.. Кто он такой, этот Колчак? Откуда взялся и чем известен за ровно 45 лет и два дня своей предыдущей жизни? Да почему авторитет-то у него такой непререкаемый?!! К чему спешить? Прочтя этот совсем скромный по объёму труд, заинтересованный читатель получит ответы на все свои вопросы. Мы даже слегка разочаруем его, ибо ответы на некоторые из них – просты, как три копейки, как говаривали на Руси. Правда, говаривали – алтын…
Караван историй №11 / ноябрь 2015
«Караван историй» – ежемесячный журнал, в котором публикуются материалы о ярких личностях, любовных историях знаменитостей, захватывающих приключениях и самых неординарных событиях века. Издание иллюстрируется эксклюзивными фотографиями, часто из личных архивов героев. «Караван историй» – это легкое, интересное и познавательное чтение. В номере: Искусство жить Виктор Дробыш: «По сути, весь шоу-бизнес родом с улицы» Валерий Усков. Близкие люди Настроение Оксана Федорова. О самом главном Love story Алек Болдуин. Управление гневом Звёздный след Виктор Харитонов. Брат мой Леня Имена Баронесса с кисточкой и многое другое
Коллекция Караван историй №10/2015
«Коллекция Караван историй» – это самые громкие материалы из архива журнала «Караван историй» и лучшие фото. В каждом номере – романы, скандалы, загадочные катастрофы, а также эксклюзивные интервью со знаменитостями. В номере: Ксения Бик. Длинная история Валерий Камшилов. Загадка Джуны Екатерина Кузнецова. Перезагрузка Вячеслав Гордеев. Дуэт для солиста Светлана Карпинская. Мой театральный роман Павел Глоба. Тайны, зашифрованные в купюрах Проекты Екатерины Рождественской Лети с приветом, вернись с ответом! Частная коллекция
Хуже всех (сборник)
Далеко не всем известно, чем занимались в прошлом веке мужчины на службе в ВМФ и при прочих военных объектах. Это иронические повести и рассказы о жизни, военно-морской службе и сухопутном существовании в служебной обстановке и вне ее. Непосредственные заметки прямого соучастника без досужих вымыслов и сторонних наблюдений. Умеренная флотская травля оттеняет рельефный юмор жизненных ситуаций. Лица, события и обстоятельства изменены, но факты, несомненно, имели место быть. Автор – капитан первого ранга Сергей Литовкин – исполнительный секретарь Содружества военных писателей «Покровский и братья», выпустившего в свет великолепную серию из 12 сборников военных авторов под названием «В море, на суше и выше».