Рассказы

Различные книги в жанре Рассказы

Белая книга Невилов

Ирина Иванова

Иногда мне снится странный и таинственный сон – темная комната с множеством свечей и зеркало, большое и старинное. Кажется, что комната в нем продолжается, блики свечей углубляют пространство. Неожиданно зеркало туманится и в этой дымке появляется мое изображение. Оно выглядит не как рисунок или фотография, это мое живое лицо. И глаза смотрят прямо в меня, зрителя этого сна. У меня появляется странное ощущение – как будто то, зеркальное «я», пристально вглядываясь вглубь меня, пытается найти во мне настоящей какие-то потаенные мысли, но я смущаюсь, не выдерживаю взгляда и просыпаюсь, может потому, что не знаю, что искать.

Весна

Юрій Яновський

«…Трьох дівчат вважали в університеті за нерозлучних подруг, хоч і вчилися вони на різних факультетах. Віку були не зовсім похилого – близько шести десятків літ, коли брати загальну суму їхніх років. Звали їх Воля, Рада й Аліна, причому – перша була математик, друга – біолог, а третя вчилася на філологічному. Одностайність, із якою вони зневажали проблеми кохання й висміювали чоловічу стать, створила їм між товаришами сумну славу «старих дів», що, як відомо, належить до дуже маловживаного лексикону…»

В листопаді

Юрій Яновський

«З Берліна мій друг привіз спокійні манери великого міста і трошки сивини на скронях. Його замріяність не виходить за ці межі. І лише хвилинами незрозумілих вечорів його дух буйно розквітає. Мій друг думає образами й фарбами. Він не є художник, бо це слово означає безконечну кількість обріїв. У мого друга один обрій – конкретне думання».

Мамутові бивні

Юрій Яновський

«…Знову старий мамут Вім, що його бойовий бивень пролежав у землі над Дніпром 53 000 років, старий Вім проходить перед моїми очима. Знову обсипається пісок у конусній ямі поганої оперети. Знову примітивні мелодії доносить мені вітер. Голі статисти з кудлатими перуками – мої минулі батьки. Темний схід дешевого синього кольору, який я встидаюсь помічати тепер. Багато метрів фільму пройде перед примруженими очима, доки я дивлюся на нахідку: бивень Віма».

Байгород

Юрій Яновський

Ми, байгородці, ніколи не любили тимчасової влади, себто всіх тих, що, зайшовши у гості, хотіли покласти на нас свої носилки і повісити на нашу вішалку шинелю і кобуру нагана. Ні, їм доводилось у нас спати в передній, не знаючи, хто їх збудить ранком. А згадуючи, що ми – місто величеньке, звише півсотні тисяч, легко поставити крапку: так, кожна така влада мала з нами клопіт. Ми знаємо, що наше місто, розлігшися на річці головою до сходу, подібне до прекрасної дівчини, що потягається ранком на дівочій постелі, розметавши ковдру і затуляючи очі руками від світла. Непорядок у кімнаті, неприбрано, а дівчина не встає собі, засинає, підклавши руку під рожеву щоку. Так місто ранком завивається в пару з млинів, в дим і в тумани, що їх нажене вітер зі степу.

Туз і перстень

Юрій Яновський

«…Величезна ніч обняла Большакова за шию. Заглянула в вічі… І мене голубила так ніч. Я знаю про зелене жито, як пахне, і мене нічна хвилює млость. Я тепер щойно наповнюю себе проміннями зорь, таємницями хвилин. Тепер я лише відчуваю велике, і перо моє ворогує з думкою. Тепер в мені хаос. А пройде час, а зігнуться мої юнацькі плечі, і перше срібло на голові неминуче надійде – я буду суворим майстром. Я не випущу тоді блукати між рядками зайвого слова, я не дам бачити будування своїх будинків. Моє перо холодно ліпитиме рядки, і книжка, як дім, чекатиме недовговічного хазяїна – чужої думки».

Роман Ма

Юрій Яновський

«Ви відгадали – я хочу топтати романтичні полині. На ноги посиплеться гіркий пил, гіркий пил. Стежка буде вести за горби, в полиневий край. Гіркі подихи піднесе мені степ. Сонце розпливеться коло обрію, як рана. День позганяє вітри на тирло на ніч. А я топтатиму гіркі полині».

Історія попільниці

Юрій Яновський

«У робфаківця на столі стоїть попільниця. Зовнішнім виглядом, білою фарбою вона нагадує плисковату морську мушлю. В дійсності ж – це кістка з лоба чоловіка…»

Вятские рассказы (сборник)

Эдуард Валентинович

Представляем вашему вниманию сборник рассказов о жизненных историях. В сборник вошли рассказы: «Мой ангел-хранитель», «Инстинкт и разум», «Бокс на крыше» и многие другие.

Встречи с бражником

Эдуард Валентинович

Представляем вашему вниманию сборник рассказов о природе и животных. В сборник вошли рассказы: «Ворона и котенок», «А мне в другую сторону», «Ежик и клубника» и многие другие.