«Палійка» Панаса Мирного – психологічне оповідання про тяжку долю скаліченої дитини, її хворобливе дорослішання і спроби помститися за знущання над нею***. Перу автора належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Як ведеться, так і живеться, «Серед степів» та ін.
«Народолюбець» Панаса Мирного – соціально-психологічне оповідання, у якому автор розкриває типову для його творчості проблему взаємин інтелігенції та простого народу***. Перу автора належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Лихий попутав», «Серед степів» тощо.
«Морозенко» Панаса Мирного – оповідання про хлопчика, який у лютий мороз відправився до хрещеного батька посипати на Новий рік, аби щось дістати їстівного для родини, і змерз***. Проблема селянської бідноти гостро звучить у творі, перу автора належать й інші оповідання, зокрема, «Як ведеться, так і живеться», «Серед степів» тощо.
«Лихий попутав» Панаса Мирного – оповідання, героїня якого – обдурена і зганьблена молода дівчина, що несе хрест свого проступку все життя***. У творі центральним є образ жінки, серед інших творів автора про жіночу долю – роман «Повія».
«Як ведеться, так і живеться» Панаса Мирного – цикл оповідань, або, за визначенням автора, «образків з життя», в яких подано низку народних образів***. З особливим психологізмом і майстерністю змальовуються образи дітей. Перу автора належать й інші оповідання, зокрема, «Морозенко», «Серед степів» тощо.
Рассказы, новеллы, зарисовки, главы из повести – всё в этом сборнике пронизано любовью, большей частью к Женщине, иногда к работе, где-то к родителям и детям, и всегда к Жизни.
«Не надо бояться превратностей судьбы, вполне вероятно, что, получив от неё пинок, ты удивишься тому, на что способна. Восьмого марта, около полудня, я решила сбегать в магазин, чтобы купить капусту. Вам такая идея в праздник кажется не самой лучшей? Но мой муж Гри обожает пирожки, а я очень люблю своёго супруга и потому решила приготовить торжественный ужин…»
«Ольга Станиславовна Заварцева, по специальности аналитик, по профессии архивист. Пытаюсь систематизировать всё, что меня окружает. Просто потому что нравится. Хроника составлена по годам – первая запись сделана спустя год и один день после непосредственно события. Вторая – в процессе события. Третья – ровно на следующий день третьего года фиксации событий. Остальные – когда как. Но у меня всё строго…»
«Ощущение свободы не покидало её почти месяц. Оно несло вперёд, к весне, и наполняло каждую клеточку тела звонким непокоем. Отчасти это противоречило спокойному характеру, огромной куче нерешённых дел, мокрой, снежной, холодной погоде и даже ровной чёлке, обрезанной точно до бровей. Прямым чёрным волосам обычно противоречит всё, это не какие-нибудь легкомысленные золотистые кудряшки…»
«Я стояла на парковке у „Ашана“ и ругалась по телефону. Ругалась с мужем, потому что устала. Три часа своёй жизни я прожгла в магазинах, выбирала подарки его маме, сестре, тёте, бабушке… В честь 8 Марта весь этот шабаш собирался на даче, а я, к несчастью, в Женский день осталась без машины…»