Удивительный подарок приготовил правитель Востока Карлу Великому – слона. Верный посланник по имени Исаак берется доставить его. Но, прибыв в Павию, узнает, что императора там уже нет, а внуку правителя угрожает смерть. Исаак спасает ребенка и берет с собой на поиски Карла. Враги тенью преследуют их, но Исаак полон мужества и решимости. Ведь сама Любовь ведет его по пути, где опасность подстерегает на каждом шагу…
Я постарался написать правду о временах Аттилы, Чингиз-хана, Батыя, Тимура и Золотой Орды, такую правду, где наши предки показаны не быдлом лапотным, а тем, кем они были в действительности – первооткрывателями, воинами, земледельцами и мастерами-ремесленниками, у которых были умные и достойные вожди. Эта книга совсем не призывает жить прошлым. Читая о прошлом, мы должны нормально жить сегодня. Но знания о своих корнях делают более понятным наше время, понятным будущее и будущее наших детей. Автор выражает глубокую признательность за финансовую поддержку по изданию этой книги Национальной Академии Творчества, её президенту, бизнесмену и меценату Виталию Барахтенко и ответственному секретарю Академии Татьяне Барахтенко. www.napisanoperom.ru Все права защищены. Никакая часть данной книги не может быть воспроизведена в какой бы то ни было форме без письменного разрешения правообладателя.
«Рогнеда» – роман-сказання про вродливу та гордовиту полоцьку княжну. Все, здавалося б, обіцяло їй любов, обожнювання і щастя. Але ці надії рухнули водномить, коли красуня Рогнеда опинилася в потоці бурхливих подій та суперництва двох рідних братів – Ярополка і Володимира Святославичів, коли виклично-гордо відмовила Володимиру, ще й назвала його зневажливо «сином рабині». Таких образ Володимир не прощав нікому…
Вождь умирал. Воля к победе с прежней силой жгла его львиное сердце, а сердце с каждым днем всё замедляло и замедляло свой бег, вдруг замирало, порой пропадало и замирало так долго, что он слышал бесшумное приближение смерти и готовился встретиться с Господом, чтобы перед Ним оправдаться или получить законную плату за каждый свой грех, ведь только Господу и служил он всю свою жизнь и только после Него отечеству и семье.
«Солнце сияло, бросая в окна золотые лучи, плескаясь веселыми лужами на каменных плитах черного пола. В ближних церквях нестройно ударили первые колокола, разрывая утренний воздух жестким металлическим звоном. На широкой толстой груди короля лежала рыжая голова, и, тесно прижавшись, юная женщина согревала сладко спящее тело. Генрих медленно просыпался, щурил от яркого света глаза, шевелил ленивыми пальцами тяжелые волосы Анны, точно проверить хотел, здесь ли, с ним ли она, и вновь засыпал тревожным коротким сном. В его снах бродили суровые тени. Знамена, трубы, мечи. Они едва выступали из тьмы. Трубы трубили. Он звуков не слушал. Черные полотнища трепетали от сильного ветра. Сверкали мечи. Вдруг среди них из мрака встало лицо. Оно было тревожно и бледно. Он узнал в нем отца. Он вздрогнул всем телом. Глаза распахнулись. Он несколько раз протяжно вздохнул, точно только что плакал во сне…»
«Задача вымысла в том, чтобы читатель попробовал на вкус кровь персонажа, которая обычно не бежит по жилам биографических сочинений». Николя Бюри Роман-жизнеописание Жана Кальвина (1509–1564), основоположника крупнейшего течения в протестантизме, богослова, ученого, писателя и государственного деятеля. Автор представляет основные вехи жизненного пути своего героя, показывая, как скромный, любознательный юноша превращается в мрачного фанатика, железной рукой созидающего новый мир. Эта книга, прежде всего, о вере и неверии. О том как вера превращает любознательного юношу, студента Сорбонны Жана Ковена в жестокого диктатора Женевы Жана Кальвина, о том, как благие намерения становятся корнями властолюбия, жестокости и, в конце концов, – предательства…
«Гомоніла Україна, довго гомоніла, довго, довго кров степами текла-червоніла»… Зі шкільної парти ми пам’ятаємо, як Шевченко у своїй безсмертній поемі «Гайдамаки» «скликав» у Холодний Яр відважне гайдамацтво, а ми з хвилюванням слідкували за долями Гонти, Залізняка і Яреми Галайди. Та чи було все саме так, як описував Великий Кобзар? Як зараз нам ставитися до кривавих подій Коліївщини? Що це було: стихійне повстання українського селянства, спланована війна за відновлення незалежності Української Держави чи «багатоходівка» Російської імперії? На це питання дає відповідь новий роман Ярослава Яріша «Судний день». Його сюжет заводить нас у жорстоке ХVІІІ століття, де поміж темних пущ Холодного Яру та глибоких байраків запорозького степу кувалися свячені ножі, у той час як у замках і палацах жирувало знавісніле від безкарності панство. Ось-ось «заспівають треті півні», впаде іскра у порох і велике пожарище затопить всю Україну, спом’янувши горді часи Хмельницького і Палія. Усе ніби й просто… Але була ще й третя сила…
Ім’я Юрія Кульчицького овіяне загадками, двозначностями і навіть легендами. Яким же насправді був рятівник Відня? З якого роду-племені походив той, хто врятував велику європейську столицю від турецької навали?.. Іще молодим, через конфлікт із польським шляхтичем, Юрій змушений тікати з рідних Кульчиць на Запорозьку Січ, де зустрічається з козацьким отаманом-характерником Іваном Сірком і виконує його доручення. Розвідник, воїн, контрабандист, шпигун, але понад усе – запорозький козак. Ось таким постає перед читачами Юрій Кульчицький, який врятував Відень від турків і першим у тих краях почав варити каву, в новому гостросюжетному романі молодого письменника Ярослава Яріша, автора книжок «Сповідь з того світу» та «Судний день», що вийшли друком у видавництві «Фоліо».
Новий роман В. Чемериса присвячений доньці Ярослава Мудрого, красуні Анні, першій королеві Франції. Вона подарувала Генріху І не тільки спадкоємця корони – Філіппа, а й значною мірою змінила хід французької історії. Смілива, розумна та освічена королева поступово стає співправителькою Генріха. Її підписи стоять поруч з підписами короля на важливих державних указах. Владна і мудра, вона розуміла свою роль в управлінні країною. Франція стала її державою, а французи назавжди запам’ятали її як королеву Франції – Анну Київську. Але чи була щаслива ця жінка і де вона закінчила свій земний шлях, про це не знає ніхто…
Рим, IV век. Воспитанный в плену у своего родственника – жестокого императора Констанция II, молодой Юлиан из рода Флавиев всегда ждал смерти и почти привык к страху. Он рос в атмосфере клеветы, подозрений, доносов и сплетен, научившись хитрить и обманывать, чтобы читать запретные книги. Пленник мечтал только об одном – стать властелином и наперекор всем вернуть в храмы богов Древней Эллады…