BROKEN CIRCLE (rock opera) Personnel: Tigers: Radge Rocku Griss Mother-Tigress People: The Man Man's Wife Man's Son Three Friends of Man Author © Lyrics by Dmitry Gromov.
Любитель – от слова «любить» В сущности, все мы, собравшиеся здесь,– любители. Даже те, кого иные сочтут профессионалом. Конечно, бывают звонче аккорды. Изысканней – гармония. Голоса, под завязку полные обертонов. Чеканней – стихи. Исполнение, способное повергнуть в ступор Лючано Паваротти, тоже бывает. Наверное. А у нас было другое. То, что собрало вместе людей, разделенных дорогами, границами и океанами, превратило абстрактное «они» в теплое «мы». Харьковчане: многорукий, как Шива, музыкант Сергей Кондратьев, наш проводник в джунглях терций и квинт, невозмутимый и незаменимый Александр Девяткин, а также двуликий, будто Янус, сэр Олди, успешно притворявшийся Дмитрием Громовым и Олегом Ладыженским. Митя Воробьев, девятнадцатилетний студент из Канады. Семен Ладыженский, эстрадный драматург из Америки, давно разменявший седьмой десяток. Днепропетровцы: строитель Олег Попенко, создатель целого калейдоскопа песен (часть из них еще только ждет своего диска), певица Татьяна Сокуренко и архитектор Юлия Децюра. Все, кто сделал реальностью этот маленький театр. Любители, научившиеся просто любить. Актеры той самодеятельности, в основе которой лежат слова: «действовать самостоятельно». Мы. Жаль,что вас не было с нами. Впрочем,вы с нами сейчас. До встречи на Перекрестках!
Это было время Фарадея, Ома, Эрстеда и Вольта – мужей науки, еще не ставших единицами измерения. Это было время Калиостро, Сен-Жермена, Юнга-Молчаливого и Элифаса Леви – магов и шарлатанов, прославленных и безвестных. Ракеты Конгрева падали на Копенгаген, Европа помнила железную руку Наполеона, прятался в тени запрещенный орден иллюминатов; в Китае назревала Опиумная война. В далеком будущем тихо булькал лабиринт-лаборатория, решая судьбу человечества: от троглодитов до метаморфов. И крутились шестеренки Механизма Времени – двойной спирали веков. Мистика против науки – кто кого? Новый роман Г. Л. Олди и Андрея Валентинова – великолепный образец авантюрной традиции, густо замешенной на оригинальных идеях. Все книги, написанные в этом соавторстве, давно стали золотым фондом фантастики, и «Алюмен», пожалуй, не станет исключением.
Не варто грати у піддавки з Дияволом, коли на кону стоїть твоя душа. Ой, не варто! Бо Нечистий не пробачає боргів… Вони – злодії і діти злодія. Але злодії незвичні. Їхня мета – не коштовності й гроші, вони крадуть думки та сподівання людські. Й усе, здавалося б, нічого. Та трагічне кохання молодшої, Марти, спонукає її на відчайдушний вчинок. В останню мить вихоплює вона з-під самого носа Великого Здрайци вже продану душу коханого. І тепер тікає, мчить від дияволових поплічників, і немає їй ніде спокою… Чи ж буде колись? Безсумнівно, роман знаменитого харківського дуету, які разом іменуються Генрі Лайон Олді, припаде до смаку всім любителям історичної фентезі, бо, як завжди, порадує читачів нетривіальним сюжетом, оригінальними характерами та майстерністю написання. Але цього разу – вже українською!
Хто не знає Генрі Лайона Олді? А ну-бо, озивайтесь! Хто не знає, що цей мислитель живе в українському місті Харкові, а його рукою водять Олег Ладиженський та Дмитро Громов? Творчий тандем наших земляків з'явився в літературі ще 1990 року і з того часу регулярно радує нас своїми творами. Хто не знає, що творчість Олді вшановано не одною престижною премією – тут і «Роскон», і «Фанкон», і «Зоряний меч», і «Странник», й безліч інших. Але одного ви не знаєте точно – що новий їх роман «Обитель героїв» виходить українською мовою раніше, ніж російською, і ми з вами будемо мати ексклюзивне право його прочитання. Отже, поспішайте реалізувати це право на заздрість північним сусідам. «Зелений пес» відкриває нову серію «Світи Г.Л.Олді». Тут ви знайдете традиційний «олдівський» стиль – безліч підтекстів, суміш стилів, карколомний сюжет, і безперечно – глибокі думки. А головне – віднині усі нові романи харківського дуету Ладиженського та Громова українські читачі будуть читати першими. Бо так велів сам Генрі Лайон Олді.