Головними героями збірки є домашні кури, які вільно гуляють у селянському дворі. Автор з любов’ю і гумором описує звички, інстинкти і характер кожної особини. З курми трапляються пригоди, які вище розуміння людини. У Вступному слові та Додатку представлені зразки українського фольклору, створені під час спілкування з курми. Тут панує дух і нев’януча краса нашої мови. Книжка матиме успіх у малечі, школярів та дорослих, залюблених у світ живої природи.
У сфері інтересів автора інтелектуальні, культурологічні теми, початки яких у далекому і близькому минулому. Наприклад, текст лекції «Як створювалася книга у минулому?» чи статті «Хто придумав букви?» перенесе читача у глибоку давнину. До слова, ви чули про хурритів? На кам’яних надгробних кришках, найдавніших, які знайдені в південних степових областях України, зображений верховний бог хурритів Тешуба. Вчені припускають, що хуррити жили тут не одну сотню років. Так-от, хуррити входили в союз племен, які першими придумали букви. Зате розповідь про атркнигу чи лінорит нам близька – зачаті вони порівняно недавно. Видання популярне. Складна інформація добре запам’ятовується, бо переказана доступно і цікаво. Для допитливих читачів, які не мислять життя без духовних книжок.
У цій книжці зібрані твори не лише цікаві, але й пізнавальні. Наприклад, у п’єсі «Петрушка» мовиться про Андрійка, учня четвертого класу, про те, як хлопчина брав участь у конкурсі зі змалювання буквиць Остромирового Євангелія, якому виповнилося 950 років. Без повчань і не нав’язливо діти одержать відомості з історії буквара, виготовлення паперу, безконечника тощо. Твори пересипані дотепними прислів’ями. Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, батьки яких дружать із книжкою, джерелом знань.
Друже, назва книжки підказує, які саме історичні події лежать у її основі. Про скіфо-перську війну вивчають не лише у школі. З її уроками знайомлять курсантів у військових закладах. Але та інформація суха й цілеспрямована. Маєш нагоду послухати розповідь свого сучасника Мишка, який переміщався в той час і в ті місця. Більше того, Мишко дружив із Ксерксом, сином Дарія Першого. Мишко надзвичайно допитливий хлопчик. Він помітив і засоби письма скіфів та персів. Хіба тобі не цікаво знати, на чому писали ті й ті, адже папір тоді ще не виливати. Щоправда, про предметний лист скіфів у вигляді мертвої миші, жаби, пташки та стріл ти знаєш. Але це примітивний спосіб передачі інформації. Писали в ті часи і знаками. Але якими? Для допитливих читачів від 12 років, що закохані в історію рідної землі.
У переддень літнього сонцестояння п’ятикласник Мишко відвідав заповідник «Гранітно-Степове Побужжя». Світлочеревий полоз перекинув його у мертве місто, що в Тавриці. Підводить хлопчика до хворих близнят. Мишко виліковує дітей пігулками аспірину. Від Елісси та Лулі (вони фінікійці) дізнається, що життя містян забрала Ламія, страховидло, що літає і служить скіфам. У місто вриваються чорні вершники. Вони шукають шапку Арпоксая, одного з перших скіфських царів. Шапка є перепусткою для царства Скопасіса на Свято Всеперемагаючого Сонця, що проходить на Семи горбах у день найвищого сонця. З під-землі, з боку Пурпурового палацу, линуть страшні звуки. Елісса заспокоює Мишка: «Не бійся, то Тіфончик буянить». Ти знаєш про Тіфона? Ото ж то. Для допитливих читачів, що цікавляться давніми цивілізаціями, релігіями і легендами, а ще мріють побувати на дні Гостинного моря і побачити танець смерті риби-меч. Бо Мишко цей танець бачив…
Юний друже, тобі, звичайно, відомо про скіфів. Вони заселяли наші землі в прадавні часи. Більше про скіфів знає Мишко, твій сучасник. Ще б пак! Він побував у Скіфії. Уявляєш, стояв на майданчику, з якого скіфський шаман опівночі злетів на зірку Сидень. Розкаже Мишко і про Ольвію, куди хитрощами його завезла Ія. Чому хитрощами? Бо лише Мишка має чарівний перстень. З його допомогою Мишко з Ією літають, спілкуються з невидимими істотами. Про невидимок довго розказувати. Про них сам прочитаєш. Скажу тільки, що невидимий світ небезпечний. Але Мишко вийшов переможцем! Він не тільки переміг велетенського комара і Богинку, він повернув вождеві скіфського племені царський пояс. Для допитливих читачів від 10 років. Тих, хто любить пригоди, кохається в історії, фольклорі та народних звичаях, закорінених у прадавні часи.
Герої Оповідок називають свою місцину Нашим лісом. Це в Києві, коло Національної бібліотеки України для дітей. З Нашого лісу тварини мандрують на Велику галявину, що у Темному лісі. Найсміливіші потрапляють туди, Де-Все-Дриґом, Де-Все-Навпаки. Цей шлях, сповнений пригод, довелося пройти зайчикові, якого братики і сестрички прозвали Мазунчиком. Книжка з двох частин. У «Лісових оповідках» мовиться про історію народження головного героя, його друзів та знайомство з невидимим світом. Повість «Подвиг Мазунчика» присвячена змужнінню героя. Авторка додає персонажі, придумані пращурами слов’ян. Серед них Агука, лісовики, мешканці болота, багатоголовий змій, Пан, Господарка лісу. Якщо перша частина розрахована на дошкільнят і учнів початкової школи, то друга зацікавить старших дітей. Хоча б історіями кохання робота і ляльки Ганнусі та Відлюдька, який живе спілкування з друзями замінив Інтернетом.
У книжку увійшло дві повісті. Джерелом для написання стало тісне спілкування автора з дітьми. Зокрема, з одинадцятирічним хлопчиком, прототипом Артема Стеценка.В основі повестей лежать реальні факти і події, що мали місце в одній із київських загально-освітніх шкіл. Автор прагнув точно передати лексичний і стилістичний склад розповіді свого героя, будову його речень. Рекомендуємо підліткам, що люблять пригоди та історії з детективними ознаками. Також юним читачам, котрі прагнуть знайти відповіді на питання, яких надто багато в час суцільної електроніки. Буде корисною для учителів та батьків, бо допоможе зрозуміти сьогоднішніх дітей.