«В дрімучу епоху Брежнєва я пішов у внутрішню еміграцію. Я писав свої твори, зашифровуючи їх за переклади з арканумської. Я вигадав країну Арканум, вигадав авторів, які там начебто жили й творили. А поволі Арканум став пробиватися у мої сни. Я жив в Арканумі, сни про Арканум затоплювали мене. Я чекав ночі, щоб жити. Удень життя не було. Удень був страх. Люди з Аркануму чекали на мене. Якщо я затримувався, посилали гінців на конях і стукали мені у вікно. Стукали перснями на пальцях, руків’ями мечів, стукали гілками і вітром, стукали пташками і хрущами, кликали всіма мовами і голосами. Я підводився і йшов до вікна. Воно розчахувалося, і Арканум мене втягував у себе, засмоктував і впорядковував моє життя. Арканумська мова пробивалася крізь мою, наче стебла трав крізь пісок, проламувала пам’ять, зливалася з моєю. Я переставав розрізняти, де моя мова, а де арканумська. В Арканумі я чувся безпечно».
З нової веселої книжки відомого українського письменника Юрія Винничука ви дізнаєтеся про захопливі пригоди мандрівного будиночка: про те, як ним заволоділи привиди, в який спосіб він звільнився і хто, врешті-решт, в ньому оселився. Кумедні малюнки до цієї книжки зробила чудова художниця Ірина Борисова, яка нині мешкає у США.
Роман «Танґо смерті» Юрія Винничука (нар. 1952 р.), який став переможцем конкурсу «Книга року ВВС-2012», поза сумнівом, залишається однією з найгучніших літературних подій минулих років і є однією з вершин творчості письменника. Події у ньому розгортаються у двох сюжетних зрізах. У довоєнному Львові і під час Другої світової четверо друзів – українець, поляк, німець і єврей, батьки яких були бійцями армії УНР і загинули 1921 року під Базаром, – переживають різноманітні пригоди, закохуються, воюють, але за будь-яких катаклізмів не зраджують своєї дружби. Паралельно у наші дні у Львові й у Туреччині відбуваються інші події з іншими героями. Проте яким чином обидві сюжетні лінії зійдуться докупи, довідаєтеся у несподіваному фіналі.
Це четверта книжка із серії казок про веселі пригоди уже знайомих нам двох чеберяйчиків – Гоплі та Піплі. Чи вміє яблуко розмовляти? Хто така Ая і чому вона опинилася в ліжечку Піплі? Як Піпля взимку ласував морозивом? Про це і ще про багато цікавого ви дізнаєтеся, прочитавши книжку відомого українського письменника Юрія Винничука, а кумедні малюнки чудової художниці Юлії Пилипчатіної допоможуть оживити в уяві маленьких читачів цих незвичних героїв.
У цій веселій, з кумедними малюнками книжці відомого українського письменника Юрія Вин-ничука розповідається про те, як поводяться примхливі львівські комини і що буває, коли комин образиться; про старого, який мешкав на Клепарові й щодня грав на катеринці, та про шпака Діо-низія і львівське радіо; а також про те, як велика родина левів у Африці скуштувала смачнючого пирога з вишнями, що спекла Лесикова бабуся у Львові, відмовилася від м'яса і вчинила демонстрацію, вимагаючи лише бабусиних пирогів. Ілюстрації до «Казок зі Львова» намалювала чудова художниця Ірина Борисова.
Це п'ята книжка із серії казок про веселі пригоди уже знайомих нам двох чеберяйчиків – Гоплі та Піплі. До садочка, де відпочивали чеберяйчики, залетів великий метелик. Він щойно народився і вирішив якомога швидше вивчити життя, адже він – метелик-одноденка. Чому сонце кругле, а не квадратове? Чому небо блакитне, а не зелене, як трава? Чому, коли нюхати квіти, завжди крутить у носі?.. Чи знайшли чеберяйчики відповіді на метеликові запитання і які пригоди сталися з ними потім, дізнаєтеся із книжки відомого українського письменника Юрія Винничука, ілюстрованої чудовою художницею Юлією Пилипчатіною.
Із нової книжки відомого українського письменника Юрія Винничука ви дізнаєтеся про те, як мандрівна Ковбаска упоралася зі злою Відьмою, про ніколи не існуючого пана Таляпса, який любив ходити по калюжах і робити ногами «таляпс, таляпс!», про мешканців мармуляди – Жовтого Марамульда та маленьких Марамульок, а також про пана Зюм-зюма, що нібито мав синє волосся і кучеряві очі й ніяк не міг потрапити до власної хати… А кумедні герої цих веселих казок оживуть завдяки чудовим ілюстраціям художниці Ірини Борисової.
Події повісті «Нічний репортер» відбуваються у Львові в 1938 році. Журналіст Марко Крилович, якого прозвали «нічним репортером» за його нічні репортажі з життя міського дна, береться розслідувати вбивство кандидата в президенти міста. При цьому він потрапляє в різноманітні як любовні, так і кримінальні пригоди, інколи ризикуючи життям. Маркові неофіційно допомагає комісар поліції Роман Обух, якого начальство відсторонило від розслідування вбивства. А тим часом у справу втручаються німецькі й совєтські шпигуни, розслідуванням зацікавлюється також польська контррозвідка. Окремий інтерес виявляють і кримінальні кола. Перед нами постає мальовничий і яскраво описаний злочинний світ тогочасного Львова, шинки-мордовні, батяри, заклади для повій. Читачеві доведеться разом з героями розплутувати загадку за загадкою на тлі тривожного настрою львів'ян, які живуть у передчутті війни.
Події роману «Сестри крові» розвиваються в Ґданську, на українському корсарському кораблі «Стрибог», який полює на іспанські ґалеони, та, звичайно, у Львові. Діють в ньому здебільшого ті самі герої, що й в романі «Аптекар», хоча з'явилися й нові. Однак якщо в «Аптекарі» головним героєм був лікар Лукаш Гулевич, то тут – Юліана, яка переодяглася на хлопця Лоренцо, щоб помститися вбивцям своєї сестри. З моменту, як у бернардинському монастирі виявлено «Біблію диявола», нею відразу зацікавилися і Папа Римський, і шведська королева Христина, і вони попри все намагаються отримати її. Інтриги до сюжету додає прибуття до Львова іспанського принца Хуана, який наймає козаків для здобуття трону, та поява таємничого ордену Сестер святої крові. Поєдинки, морські битви, замовлені вбивства… І все це на тлі відчайдушної оборони Львова від військ Богдана Хмельницького 1648 року. Цікаво ще й те, що вперше в літературі ці події описано не очима українців, поляків чи євреїв, а очима львів’ян.
События романа Юрия Винничука «Аптекарь» происходят в 1646–1648 годах сначала в Венецианской республике, а потом – во Львове. Богатый, многообразный исторический фон умело использован для увлекательной игры в «действительное-недействительное», в которой персонажи исторические соседствуют с вымышленными, а их сложные отношения со временем формируются в любовные треугольники. И при этом фантазийные описания выглядят как вполне реальные, авторский вымысел отходит на второй план, заставляя читателя верить в мир, сотканный из сна. Проза Ю. Винничука – это всегда интригующий рассказ, рожденный благодаря бурному воображению мастера многочисленных изысканных стилизаций.