Буває таке, що тонкі ниточки кохання знаходять собі притулок у віршах. Світанковим мереживом, ароматом кави, орхідеями, що на підвіконні, мріями, чеканням, сподіванням, вони народжені з глибини душі, і так сором'язливо, трохи не впевнено, але правдиво представлені світу. Адже це перша збірка поезій письменниці Тані Весни. Вона достатньо відверта у своїй творчості, – і цим цікава. Її вірші не вигадані, а прожиті, відчуті, справжні. Написані легко, на одному диханні, на одному дотику душі.
Щира, талановита молода письменниця Таня Весна запрошує у світ переживань та спогадів, які висвітлюють життя у різноманітних барвах. Її життя зі смаком кави та обіймів із коханим, наповнене сміхом і сльозами дітей та матусь, пронизане квітучою Україною та мелодією української культури. Вона така справжня, така душевна і відверта. Кожне слово у книзі знайде відлуння у серці того, хто відкриє цю збірку творів про танець Душі автора під сонцем і травневим дощем. І ви побачите, як “весна танцює свій травневий танець у сукні з чайних троянд і ніжно-рожевих півоній, в розмаїтті трав, у щебетанні пташок”. Ви відчуєте це і самі захочете танцювати. Тетяна Дугельна, письменниця Переді мною низка великих і малих роздумів. Зашарілі міркування, невинні рими, елегантні натяки на дещо велике та романтичне. Кожне есе – це шмат життя. Ласий, підсолоджений корисним виноградним цукром, чи злегка підсушений на старій бабусиній пательні. Абзаци шикуються струнко. В кожному з них запечені до хрумкої скоринки ранки, склянки теплого молока, чекання на диво та на ще одне кохання, мед півоній, Святий Миколай в дублястому кожусі, перейми ранньої весни і знову тихе червонощоке літо. Давні істини завтовшки зі Всесвіт, осінні засоромлені сутінки, худорлява громовиця – одним словом, – наше невгамовне ошелешене життя. Ірина Говоруха, письменниця.