«…Опритомнівши, Зоряна подумала, що теж хоче бути отаким жовтеньким листочком, щоб безтурботно гойдатися під вітром та нічого не відчувати… Подумала… і враз стала легкою-легкою й упала з лави додолу, до купки жовтого листя, бо в ту ж мить перетворилась на осінній кленовий листочок…» «…Приходячи ввечері додому, Галиночка сідала в кут, міцно обіймала своїх звірят і, допоки не сідало сонечко, дивилась на картину, з якої на неї, щасливі та усміхнені, дивились тато й мама…» Об’єднує ці казки те, що їхні героїні намагаються подолати душевний біль від втрати близьких… Це психологічні історії, які мають сподобатись підліткам, особливо тим, хто пережив втрату або розлучення батьків…
Один поважний літературознавець сказав, що це симпатичні тексти "для хатнього вжитку", які мають занадто мало спільного з художньою літературою. Вважаю його слова гарним компліментом, бо саме для родинного дозвілля вони й були написані… Якщо у вашій родині підростає маля, почитайте йому цю книжечку. В ній зібрані невеличкі казочки та повчальні історії, в яких головні герої звичайні «малюки» з якими трапляються незвичайні речі. Сюжети добрі та повчальні, динамічні та часом дуже милі. Сподіваюсь, вони допоможуть вам виховати дитину з добрим серцем, розвинути в ній почуття прекрасного, навчити жити в гармонії з навколишнім світом, стануть правильним орієнтиром у житті…
«Ми, ми знаємо…, – разом застрекотіли маленькі створіння, випурхнувши з-за дверей, – Ми чарівні Сяйвочки з півночі – фрейліни королеви Півночі… …Тепер остовпіла не тільки Єва, а й пес Харт. В житті вони не бачили нічого подібного…» Малюки обожнюють слухати історії про казкових героїв, яких так багато у збірці «Казкові казки». Об’єднує ці казки те, що їхні герої борються за добро й справедливість, щиро бажаючи, щоб у світі стало менше зла. Читаючи їх, малята навчаться відрізняти добро від зла, здійснювати гарні вчинки, бути розумними та добрими. І напевно, казкові мінливі події створять гарний настрій, розвинуть уяву та подарують маленьким янголятам подорожі до країн дитячих мрій…