Іван Багряний

Список книг автора Іван Багряний



    Тигролови

    Іван Багряний

    «Тигролови» Івана Багряного – історично-пригодницький роман, ідейно-тематичне коло якого – тема трагедії України в тоталітарному режимі. У центрі твору – доля молодого українського інтелігента Григорія Многогрішного. Твір є обов’язковою частиною шкільної програми. Іван Багряний – український письменник, автор романів «Сад Гетсиманський», «Людина біжить над прірвою» та ін., низки повістей та оповідань.

    Тигролови

    Іван Багряний

    Роман Івана Багряного «Тигролови» (1944) – перший великий твір письменника, в якому вражаюче правдиво зображено страшну людську трагедію в часи сталінських репресій. Герой роману, як тисячі й тисячі тих, хто потрапив у лабети НКВС, приречений канути у безвість, щезнути. Та не такий Григорій Многогрішний, нащадок славетного козацького роду, щоби скоритися долі. Його веде віра у свою силу і правду. Це й допомагає йому вистояти за будь-яких обставин, повернути собі свободу, а разом з нею і життя.

    Сад Гетсиманський

    Іван Багряний

    Іван Багряний зазнав сталінських репресій і пройшов всі кола пекла, як потім і герої його роману. «Сад Гетсиманський» – один з перших творів світової літератури, що викриває злочинну суть сталінського режиму. Події твору відбуваються в Україні. Всі імена та прізвища в'язнів і співробітників НКВС в цій книзі правдиві.

    Огненне коло. Людина біжить над прірвою (збірник)

    Іван Багряний

    Іван Багряний (1906—1963) – письменник, творчий доробок якого дійшов до співвітчизників лише через багато років після його смерті. Репресований у 1932 році, засланий на Далекий Схід, він пережив втечу, знову арешт, еміграцію в Німеччину. Важливим явищем в українській літературі є його роман «Людина біжить над прірвою» та повість «Огненне коло», дія яких відбувається у роки Другої світової війни. Головні герої цих творів – прості українці, які намагаються боротися проти світу насильства, представленого двома тоталітарними системами – радянською та нацистською. У 1992 році письменникові посмертно було присуджено Національну премію ім. Т. Г. Шевченка.