Страх паралізує волю, бажання, прагнення. Саме через страх багато хто не наважується кинути ненависну роботу, чоловіка-деспота, висловити своє обурення хамові в метро. Перше питання; звідки цей страх береться? Швидше за все, від невпевненості в собі. Друге питання; як від нього позбавитися? Тільки за допомогою іншого страху, який набагато сильніше за колишній. Так власне і сталося з героїнею роману: довгий час вона терпіла тиранію від власного чоловіка. Але замислилася про те, щоб щось змінити лише тоді, коли дізналася, що смертельно хвора, і злякалася, що її останній день може стати таким же сумовитим і повним принижень, як і усі останні роки її життя.
Все у Вероніки склалося якнайкраще: вдалий шлюб, кар’єра журналістки… І телебачення − наступний крок уперед, та, щоб його зробити, жінці треба повернутися назад, у минуле… 1980 рік, безтурботна дівчинка Ніка, яка ще не зазнала шоку, а отже, не почала затинатися, і сусідський хлопчисько − той, що загине завтра. І це не сеанс гіпнозу й не подорож машиною часу − це звичайне диво. Якби доросла Ніка знала, чим обернеться її спроба змінити дві дитячі долі…
Ірен Роздобудько (нар. 1962 р.) – українська журналістка, письменниця і поетеса. Закінчила факультет журналістики Київського національного університету. Працює головним редакторЙом журналу «Караван історій. Україна». У видавництві «Фоліо» вийшли друком багато її повістей та романів: «ґудзик», «Амулет Паскаля», «Все, що я хотіла сьогодні», «Дві хвилини правди», «Пастка для жар-птиці», «Дрібний бісер» та ін. Як зазначає сама авторка, «Оленіада» писалася «трьома заходами». Перші пару розділів написано ще в 2002-му, але книжку закінчено не було, адже настав 2004 рік. І вигадана країна «Лапландія», про яку в ній йдеться, в один день перетворилася на велику країну. З великим майбутнім. З людьми, котрі за мить розпрямилися і пішли вперед… Йшли, йшли, йшли… Озирнулися і здивувалися: ті, хто послав їх уперед, – з тими, хто тягнув назад. Довелося вийняти з шухляди недописане і дописати – в 2006 році. І назвати те все «комедією абсурду». Так закінчилась перша частина «Оленіади». До другої Роздобудько приступила в січні 2013 року і написала її у вкрай короткий строк – останню крапку було поставлено в лютому того ж таки 2013-го. Авторка виходила з тієї давньої істини, що коли закінчуються гнів і сльози – останньою зброєю стає… сміх. І останнім сміється той, кому немає чого втрачати. І сміючись – перемагає. Може здатися неймовірним, але ще рік тому Роздобудько передбачила події, що відбуваються сьогодні. Так що «Оленіада» виявилася книгою пророчою.
Юна Марія Гурчик обожнює дві речі: детективи доктора Шерла та розслідування загадкових злочинів. Ось і цього разу норовлива генеральська дочка не може відмовитись від нової справи! Убито талановитого інженера, а з його дому викрадено креслення нової моделі аероплана. Ниточка розслідування приводить Мусю до пароплава «Цариця Дніпра». Десь на його палубі серед респектабельних пасажирів зачаївся вбивця… Не вагаючись, відчайдушна дівчина вирушає у смертельно небезпечний круїз. Під підозрою всі! Та не всі виживуть…
Одного разу ми народжуємося на світ. Починаємо шукати сенс життя. Робимо помилки. Розчаровуємося. Падаємо. Злітаємо. Віримо. Зневірюємося. Шукаємо вчителів – або самі стаємо вчителями. Любимо – або не знаходимо любові. Сперечаємось – або дозволяємо себе переконати. Робимо свій вибір – або пливемо за течією. Віримо, що добро перемагає зло, – або самі стаємо злом. Одного разу нам усім хочеться повірити в диво. Приміряти на себе бодай одну його пір’їнку. Можливо, ця книга – ота пір’їнка.
Ідеальні дівчата з ідеальним вихованням… Невже вони жертви таємної змови проти людства, яка існує ще з непам’ятних часів? Мета її – виховати слухняних і безпорадних жінок, покірних рабинь для майбутніх чоловіків. Коли гине вихованка одного з елітних навчальних закладів, приховати інформацію не вдається, бо є ті, кому не байдужа доля дівчат…
Сьогодні вона дізналася, що цей сонячний день – останній у її житті. Досі Мирослава переймалась простими побутовими турботами: дім, робота, чоловік… Чи наважиться вона хоча б тепер повернути жадане й давно забуте відчуття справжнього ЩАСТЯ? Як їй прожити свій останній день? До книги також: увійшов новий твір «Лікарняна повість»: оптимістична історія про те, як почати цінувати найдорожчий Божий дар – здоров'я, як довіритись тим, хто робить свою справу, І як почати життя заново.
Ірен Роздобудько – одна з найвідоміших українських письменниць, авторка популярних книг «Пастка для жар-птиці», «Ґудзик», «Амулет Паскаля», «Все, що я хотіла сьогодні»… «Перейти темряву» – нове творіння письменниці, трилер про маніяка та його невинних юних жертв… Він не кат – він дослідник, і він дуже хоче знати, що відчувають ці прекрасні метелики з відірваними крильцями… Потішні, вони кумедно повзають та звиваються, намагаються злетіти і не розуміють, чому не виходить… На 154 сторінках захопливого роману – долі десятків тисяч українок, що їх продали у рабство за кордон та змусили працювати повіями. І не всі повертаються з неволі, бо лиш одиницям вдається…перейти темряву.