Анна Корецька та Софія Ружинська – жінки енергійні, сильні й заможні. Вони тримають у своїх тендітних руках і власну долю, і власні можливості, і власні статки. Відомо, що поведінка русинських аристократок вирізняла їх з-поміж представниць інших народів Європи: пані на українських теренах мали набагато більші свободи і права, які гарантував їм Литовський статут. Однак вони ще й розділяли обов’язки порівну із чоловіком, а часто виступали і чільницями роду. Але героїні цього роману живуть не лише повинностями чи господарськими турботами, найголовніша їхня рушійна сила – сильні почуття. Часом вони навіть сильніші понад усе. Тож перед читачем новий «раунд» протистояння двох енергійних жінок і… нові пригоди у дусі романів славнозвісного Дюма. Хоча, гадаємо, великому французові і на думку не могли спасти такі пристрасті, дуелі і… справжнє рукотворне ЗОЛОТО.
Живий, легкий та одночасно глибокий роман про події початку ХVІІ століття – «У вогні плавильника. Срібло» – заснований на історичних фактах. Ці часи не так часто згадують у літературі, як і всю історію Речі Посполитої та Великого князівства Литовського (яке має дуже мало спільного із теперішньою Литвою, більша і панівна частина населення – то були русини, тобто предки теперішніх українців та білорусів). Історія Самійла Корецького, яку розповідає авторка, то майже Дюма! Увагу читача міцно тримає головна битва, головна інтрига роману – ворожнеча двох неймовірних жінок, реальних княгинь Анни Корецької та Софії Ружинської. Ця битва – суто жорстокі, середньовічні діяння: напади, отруєння, знищення цілих сіл і міст, зневага до правосуддя та верховної влади. Усе це на тлі релігійного протистояння католиків, православних, уніатів… і зовсім не священницьких пристрастей.
XVI століття – часи Єлизавети I в Англії, Марії Стюарт в Шотландії, Катерини Медичі у Франції. Але й на українських землях вирують пристрасті не менші, ніж у Західній Європі. У центрі буремних подій опинилась русинка-українка княгиня Анна Сокольська І вона, і всі інші постаті в цій книзі – від королеви Анни Ягеллонки до Северина Наливайка і князя Констянтина Острозького – реальні люди. «Лицарка Корони» – це розповідь про жінку, яка стала агенткою Церкви і полює за королівськими грамотами. Їй протистоять численні чоловіки: від впливових родичів до шпигунів Московії та короля Стефана Баторія. Чи вдасться сміливій жінці обійти всі пастки та виконати волю покровительки – королеви Речі Посполитої, останньої з Ягелонів? Чи вдасться українській панні навічно сховати свій найбільший секрет?
Любов, політика, пристрасті і пригоди у XVIII столітті на українських землях. І в центрі всіх перипетій – русинська, а отже українська княгиня Ізабелла Любомирська з волинського роду Чарторийських. Цю реальну жінку, надзвичайно заможну, відому на всю Європу сучасники називали «Блакитною маркізою». Однак вона не лише диктувала моду у величезній країні – Речі Посполитій, а й була дуже активним політичним гравцем. Інтригами своїми вона боронила землі волинських шляхетних родів. Усі головні герої книги Ганни Гороженко «Воля Ізабелли» – реальні персонажі. Серед них – монарх Станіслав Понятовський, авантюрист Джакомо Казанова, брат французького короля герцог Конде, генерал російських військ Олександр Суворов. Їх усіх об’єднала жінка. Княгиня Любомирська опиняється в центрі політичної боротьби, військового конфлікту, а головне – їй випадає розкрити загадку давньоримського артефакту – голки богині Кібели. Римські патриції вірили у силу темної богині забезпечувати державність і процвітання. Божественний символ – голка Кібели, здавалося, був утрачений назавжди. Та звістка про те, що він насправді опинився у руках одного із польських шляхтичів, спричиняє полювання за магічним артефактом. То до кого ж він урешті-решт потрапить – до української княгині, до масонів чи до бунтівного католицького єпископа?