Название | Марія Примаченко |
---|---|
Автор произведения | Марія Рубан |
Жанр | Биографии и Мемуары |
Серия | Видатні українці |
Издательство | Биографии и Мемуары |
Год выпуска | 0 |
isbn | 978-617-7453-94-8 |
Ми починали цю серію з книжок про Стіва Джобса, Альберта Ейнштейна, Коко Шанель. Наразі у нашому арсеналі 11 біографій відомих на весь світ людей. І це лишень початок!
Дуже хочу познайомити українських дітей з видатними особистостями нашої країни – Сікорським, Каденюком та багатьма іншими. Розповісти їм про винахідників, дослідження та досягнення яких прославили Україну на весь світ. Вірю, щоб бути сильними та досягати більшого, дітям важливо знати свою історію.
Читайте разом з дитиною, розмовляйте з нею про важливе, дозвольте їй запитувати вас про все на світі – і ви назавжди залишитеся найкращими друзями! Читання розвиває дітей будь-якого віку. А читання правильних книжок разом з батьками – формує особистість і характер дитини, робить її успішною в подальшому житті. Спільне читання впливає на дружні стосунки батьків і дітей. Перевірено на власних дітях, близьких і знайомих.
Сім причин прочитати книжку «Марія Примаченко»
• Історія життя Марії Примаченко показує, що справжній талант обов’язково дістав визнання. І неважливо, звідки походить людина, який рівень достатку її сім’ї та чи відрізняється вона від інших фізично.
• Діти дізнаються, як народжувалися картини легендарної художниці та що її надихало. Особливо книжка зацікавить школярів, яким до вподоби малювання та рукоділля.
• Книжка допоможе пояснити малечі, що до людей із особливими потребами слід бути чуйними, як-от друзі Марії, які допомагали мисткині під час її навчання у Києві.
• Особливе бачення Марії навколишнього світу, відображене у книзі, підкреслить юним читачам важливість любити природу.
• Батьки повинні стати прикладом для своїх дітей – цю істину мають засвоїти дорослі читачі, які опановуватимуть цю книжку спільно зі своїми чадами. Адже й Марія змалку зростала в люблячій родині, що всіляко намагалася покращити цей світ.
• Біографія Марії Примаченко – мотиваційна історія для кожного юного читача про те, як важливо мати свій стиль (у будь-якій справі) та ніколи не зраджувати йому.
• А ще на прикладі історії успіху Марії Примаченко діти довідаються, що самого лише таланту недостатньо для успіху. Слава й визнання здобуваються важкою працею.
Розділ 1. Краса у всьому
Що далі від багатоповерхівок, то ближче до казки, туди, де неодмінно станеться якась дивовижна історія, що вразить увесь світ…
Стара сільська хатинка неначе магічним чином виникла з казки. Обрамлена низьким, але доволі цупким тином, відтінена сочистими барвами рослин. Обвита гінкою виноградною лозою і грайливим хмелем, що аж ніяк не захистять од непроханих гостей. Зате з вулиці здається, що хатинка наче міститься в надійному кошику.
І саме в такому затишному будиночку в селі Болотня, що на Київщині, народилася дівчинка, яку назвали Марійкою. Щоправда, того дня, коли дівчинка з’явилася на світ, лютувала хурделиця. Крижаний вітер моторошно завивав крізь щілини у шибках, чим жахав опецькуватого рудого кота, загнавши його аж у куток біля печі. І саме такої зимної днини народилася дівчинка, яка своїм даром зігріла весь світ…
Творча родина
У невеличкому селі, де всі жителі знали одне одного, кожна господиня намагалася висадити перед будинком якомога більше квітів, тож тут завжди буяла рослинність і здавалося, що Болотню неначе омивають кольорові хвилі. А взимку жителів заворожував захід сонця – холодне небо мінилося усіма відтінками червоного.
Марійка з пелюшок бачила світ яскравим і сповненим гармонії. В хаті не було дорогих меблів чи коштовних прикрас, але дівчинку оточувала справжня краса! Примаченки були незаможні, однак мали золоті руки.
Марійчин батько, Оксентій Примаченко, був теслею-віртуозом. З будь-якої колоди міг змайструвати щось доладне й корисне; робив він і бочки, які у ті часи були незамінними у господарстві; зводив паркани, на стовпах та дошках яких вирізав вигадливі візерунки і складні малюнки; а найбільшу втіху йому приносило різьбярство. Мати, Параска Примаченко, була знаною вишивальницею – оздоблювала подушки, рушники, скатертини, сорочки, весільне вбрання. Бабуся дівчинки була талановитою писанкаркою. Немов у справжньої чарівниці, звичайнісіньке куряче яйце в її руках оберталося на справжній витвір мистецтва, а все тому, що бабуся володіла секретами старовинної техніки розпису.
Дівчинка із захватом спостерігала, як звичайні речі в руках її рідних набували краси. Та понад усе п’ятирічну Марійку зачаровувала мамина мережка. Тоді як її непосидючі однолітки бешкетували, Марійка, затамувавши подих, годинами спостерігала за маминою