Етюд у багряних тонах. Знак чотирьох. Артур Конан Дойл

зовсім справи кепські! Ідіть-но спати, ось що я вам скажу!

      Я й справді дуже втомився й охоче послухався його поради. Голмс сів біля тліючого каміна, й я ще довго чув тихі, тужливі звуки його скрипки. Я вже знав, що це означає: Голмс обмірковував дивну таємницю, яку вирішив розплутати всупереч усім.

      Розділ VI

      Тобіас Ґреґсон доводить, на що він здатен

      Наступного дня всі газети сповнилися повідомленнями про так звану «Брикстонську таємницю». Кожна розмістила докладний звіт про те, що сталося, а деякі навіть надрукували статті. Із них я дізнався дещо нове. У мене досі зберігається безліч газетних вирізок, а в нотатнику є виписка зі статей про загадкове вбивство. Ось зміст кількох із них:

      «Дейлі телеграф» писала, що в історії злочинів навряд чи можна знайти вбивство, яке супроводжували б настільки дивні обставини. Німецьке прізвище жертви, відсутність будь-яких явних мотивів і зловісний напис на стіні – усе свідчить про те, що злочин скоїли політичні емігранти та революціонери. В Америці є багато соціалістичних організацій; мабуть, мрець порушив якісь їхні неписані закони, отож його вистежили. Побіжно згадавши німецький фемгеріхт[5], aqua tofana[6], карбонаріїв, маркізу де Бренвіль[7], теорію Дарвіна, теорію Мальтуса й убивства на Реткліфській дорозі[8], автор статті наприкінці закликав уряд бути напоготові й вимагав посилення нагляду за іноземцями в Англії.

      «Стандард» підкреслювала, що такі порушення закону зазвичай відбуваються за ліберального уряду. Причина цього – нестійкий настрій мас, що породжує неповагу до закону. Убитий за походженням був американцем, який прожив у нашій столиці кілька тижнів. Він зупинився в пансіоні мадам Шарпантьє на Торкі-Террас, у Камбервілі. У поїздках його супроводжував особистий секретар, містер Джозеф Стенджерсон. У вівторок, четвертого числа цього місяця, обоє попрощалися з господинею та поїхали на Юстонський вокзал до ліверпульського експресу. На пероні їх бачили разом. Після цього про них ніхто нічого не знав, поки, відповідно до поданого вище звіту, тіло містера Дреббера не виявили в порожньому будинку на Брикстон-роуд, за кілька миль від вокзалу. Як він туди потрапив й яким чином загинув – усе це поки оповите мороком невідомості. «Ми раді чути, що розслідування ведуть містер Лестрейд і містер Ґреґсон із Скотленд-Ярду; можна з упевненістю сказати, що ці відомі детективи незабаром проллють світло на цю справу». Газета «Дейлі ньюс» не сумнівалася, що це – вбивство на політичному ґрунті. Деспотизм континентальних урядів та їхня ненависть до лібералізму пригнали до наших берегів безліч емігрантів, котрі стали б чудовими громадянами Англії, якби їх не отруювали спогади про те, що їм довелося пережити. У цих людей існує суворий кодекс честі, а найменше його порушення карається смертю. Потрібно докласти всіх зусиль, аби розшукати секретаря покійного, такого собі Стенджерсона, і дізнатися про особливості та звички його шефа. Надзвичайно важливим

5

Фемгеріхт – таємний суд у середньовічній Німеччині, що засідав уночі.

6

Aqua tofana – отрута, названа в честь Теофанії ді Адамопо, котру стратили в Палермо 1633 року.

7

Марія Мадлен Бренвіль заради вигоди отруїла свого батька та двох братів. Страчена в Парижі 1670 року.

8

Убивства на Реткліфській дорозі – один із найзнаменитіших злочинів в історії англійської криміналістики.