Тотем і табу. Зигмунд Фрейд

мою роботу «Bruchstück einer Hysterieanalyse», 1905 (прим. авт.).

      34

      Horapollo. Hieroglyphica І.ІІ (прим. авт.).

      35

      Строго кажучи, йдеться про стерв’ятника. Див. мою передмову (прим. пер.).

      36

      Roscher. Ausf. Lexikon der griechischen und růmischen Mythologie. Artikel «Mut». Bd 1894–1897; Lanzone. Dizionario di mitologia egizia. Torino, 1882 (прим. авт.).

      37

      Hartleben Н. Champollion. Sein Leben und sein Werk. 1906 (прим. авт.).

      38

      Über die androgynische Idee des Lebens // Jahrb. f. sexuelle Zwischenstufen. V. 1903. S. 732 (прим. авт.).

      39

      За свідченням Плутарха (прим. авт.).

      40

      Horapollinis Niloj, Hieroglyphica. Ed. Conradus Leemans Amstelodami. 1835.

      41

      Див. малюнки у Lanzone. P. CXXXVI–VIII (прим. авт.).

      42

      V. Romer, цит. (прим. авт.).

      43

      Пор. спостереження у «Jahrbüch für psychoanalyt. und psychopat. Forschungen», в «Internal. Zeitschrift für arztl. Psychoanalyse» і в «Imago» (прим. авт.).

      44

      Мені здається переконливим припущення, що тут також слід шукати коріння ненависті до євреїв, що виявляється у західноєвропейських народів стихійно і доволі ірраціонально. Обрізання несвідомо прирівнюється до кастрації. Якщо ми ризикнемо перенести наше припущення у первісні часи історії людства, то зуміємо здогадатися, що спочатку обрізання мало виступати пом’якшенням, заміною, відтермінуванням кастрації (прим. авт.).

      45

      Пор.: Knight Richard Payne, Le culte du Priapе. Bruxelles, 1883 (прим. авт.).

      46

      Перш за все, йдеться про дослідження І. Саджера, які я можу в істотних аспектах підтвердити на власному матеріалі. До того ж мені відомо, що В. Штекель у Відні і Ш. Ференці у Будапешті прийшли до схожих результатів (прим. авт.).

      47

      Психоаналітичне дослідження пропонує для розуміння гомосексуальності два факти, які не викликають сумнівів, хоча й не претендують на вичерпне пояснення причини цього сексуального відхилення. Перший факт – згадувана фіксація на потребі любові до матері, другий полягає у тому, що кожна, навіть цілковито нормальна особа здатна на гомосексуальний вибір партнера і хоча б раз у житті робила його й або зберігала у своєму несвідомому, або захищалася від нього за допомогою сильного протилежного налаштування. Дві ці обставини змушують нас заперечувати як намагання гомосексуалів визначати себе як «третю стать», так кладуть кінець спробам розрізняти вроджену й набуту гомосексуальність. Наявність соматичних ознак іншої статі (розмір фізичного гермафродитизму) помітно сприяє прояву гомосексуального вибору партнера, але не є для цього вирішальним чинником (прим. авт.).

      48

      Е. Solmi, Leonardo da Vinci. 1908, с. 152 (прим. авт.).

      49

      Там же (прим. авт.).

      50

      E. Solmi, Leonardo da Vinci, с. 203 (прим. авт.).

      51

      Леонардо поводиться як той, хто звик щодня сповідатися перед іншою особою і замінив її тепер щоденником. Припущення про те, ким могла бути така особа, дивись у Мережковського (прим. авт.).

      52

      Наводиться