Сталіна не було. Борис Херсонский

Читать онлайн.
Название Сталіна не було
Автор произведения Борис Херсонский
Жанр Поэзия
Серия Сафарі
Издательство Поэзия
Год выпуска 2018
isbn 978-966-03-8018-9



Скачать книгу

рукою державного мату,

      так совість тріщить під вагою компромату.

      Так кісткою в горлі застряє російське слово,

      неспроможне впоратися з натиском умислу злого,

      мова дала слабину – не судіть її строго.

      Ми її не вберегли, ми здали її на потребу

      без’язиким мешканцям старого Еребу,

      тому й мовчимо, лице звертаючи догори просто неба.

      Томанер-хор

      Хор хлопчиків існує дев’ятсот років.

      Хлопчики дорослішали, ставали

      бюргерами, воїнами, католиками,

      протестантами, фашистами —

      чого не трапляється з хлопчиками?

      Хлопчики вмирали.

      Але хор хлопчиків не постарів і не помер,

      хлоп’ячі голоси чисті,

      хлопчики співають злагоджено,

      хор хлопчиків ніколи не стане

      військовим підрозділом.

      Добре бути хором хлопчиків,

      краще, ніж хлопчиком

      з добрими вокальними даними.

      Сила в колективі, як казали

      у минулі радянські часи в НДР,

      дивно, навіть в ці часи

      хор хлопчиків продовжував співати

      хорали Баха, наче й не було нічого.

      ♦ ♦ ♦

      не працюйте містком між берегами,

      що розходяться не утримуйте пару

      по дорозі до розлучення залишайтеся ворогами

      не залишайте слідів щоб віддалити кару

      ховайте та не ридайте вода тече і відносить сльози

      це як вода з-під крану солонувата

      нічого приспіє зима ударять морози

      і сани по льоду покотять туди де чекає розплата

      й дзвіночок гримить під дугою дар якогось валдая

      й візник співає тужливо крізь морозний серпанок

      і річка під льодом здригнеться як здригається тая

      верба, і вороги задихнуться в обіймах й нарешті прийде світанок.

      ♦ ♦ ♦

      кожен ставиться до свого гріха

      як до домашнього улюбленця,

      але

      хтось пишається ним,

      водить його помитого й розчесаного

      білого й пухнастого

      хтось розуміючи його небезпеку

      водить гріх на короткій смичі

      в наморднику і строгому нашийнику

      хтось тримає його у дворі на ланцюзі

      і нікому не показує

      але всі можуть чути гавкіт та гарчання

      хтось б’є його і тримає впроголодь

      але від цього гріх стає злішим і навіть лютішим

      вибачте за байку

      Радониця

*

      Допоможіть, люди добрі,

      новонароджений параліч, люди добрі!

      Смаглявий юнак сидить, схрестивши

      атрофовані ноги,

      і твердить, як заведений:

      Допоможіть, люди добрі,

      новонароджений параліч, люди добрі!

*

      Христос Воскрес, Галино Миколаївно!

      Квола, схожа на птаха, вірніше пташинку,

      найпевніше – на синичку або горобчика,

      вона повернулася в 1946 році з Парижа

      на землю батьків.

      З нею нічого не сталося,

      як