Одрі Хепберн. Наталія Павліщєва

весілля все відкладалося…

      Аж якось Одрі з жахом побачила, як робітники працюють з неоновою афішею перед театром. Одрі здалося, що вивіску демонтують, а отже, спектакль закривають? Так шкода! Адже в неї тільки-но почало виходити, вже не так страшно дивитися в залу, вона навіть опанувала свій голос, і ноги не підгинаються при кожному кроці на сцені… Але Одрі помилялася, спектакль не закрили, просто змінювали текст. Тепер афіша була така: «Одрі Хепберн у «Жіжі»» – її поставили на перше місце, вона справжня зірка!

      За цю роль Одрі Хепберн отримала свою першу нагороду – премію «Тоні», найвище визнання Америки за акторську майстерність. «Тоні» для театру, як «Оскар» для кіно.

      Та на цьому казка не закінчувалася.

      Фото Одрі Хепберн потрапило на очі продюсерам Голлівуду, і її запросили на головну роль у новому фільмі «Римські канікули»!

ЗАПИТАННЯ:

      1. Як ти вважаєш, чи випадково знаменита Колетт на головну роль у своїй п’єсі вибрала «новеньку» Одрі?

      2. Чи заслужила Одрі бурхливих оплесків на Бродвеї і премію «Тоні»?

      3. Можливо, Одрі варто було вийти заміж і стати світською левицею, а не мріяти про сцену?

      Розділ третій. «Римські канікули». Попелюшка навпаки

      «Римські канікули» – це «Попелюшка» навпаки.

      Принцеса неіснуючої країни Анна приїжджає з офіційним візитом до Рима. Необхідність говорити те, що потрібно, а не те, що хочеться, усміхатися згідно з етикетом, брати участь у нудних офіційних заходах замість прогулянки великим містом і відпочинку, пригнічує принцесу. Тож першого ж вечора вона втікає через вікно, щоб побачити Рим. Але принцесу підпоїли снодійним, і Анна засинає просто на лавці. Цим міг би скористатися журналіст, якому терміново потрібен був сенсаційний матеріал для газети. Спочатку все так і відбувається: журналіст увесь день показує їй Рим, а тим часом його друг-фотограф робить безліч знімків, які або скомпрометують Анну, або будуть викуплені її наставниками за чималу суму. А оточення принцеси оголошує про її раптову «хворобу» і починає активні пошуки дівчини.

      Принцеса проводить день несподіваних канікул. Вона щаслива, адже цього дня була без охорони, їй ніхто не давав настанов, не потрібно було дотримуватися дипломатичного етикету. Та коли ввечері на очі потрапляє газета з повідомленням про «хворобу», Анна розуміє, що казка про свободу не вічна, її відсутність обернеться великим скандалом і проблемами для всіх.

      Принцеса приймає рішення повернутися до палацу і просить журналіста не проводжати її. Той не лишень не переслідує її, а й забороняє це робити другу-фотографу. Зворушені щирістю і відкритістю Анни приятелі не скористалися можливістю заробити на знайомстві з нею. А журналіст, якого у фільмі грав чудовий Грегорі Пек, по вуха закохався у принцесу, точніше не в принцесу, а в Анну.

      Опівночі, через добу після своєї втечі, принцеса Анна повертається до палацу, тут і казочці кінець… Канікули були дуже короткими,