Тайная история Украины. Александр Широкорад

кавказско-яфетические, прахамитские и прасемитские группы языков» (Чепурко Б. «Украинцы» // «Основа», Киев, № 3. 1993). «Украинская мифология – наидревнейшая в мире. Она стала основой всех индоевропейских мифологий точно так же, как древний украинский язык – санскрит – стал праматерью всех индоевропейских языков» (Плачинда С. «Словарь древнеукраинской мифологии». Киев, 1993). «В основе санскрита лежит какой-то загадочный язык „сансар“, занесенный на нашу планету с Венеры. Не об украинском ли языке идет речь?» (Братко-Кутынский А. «Феномен Украины» // «Вечерний Киев» за 27 июня 1995 г.).

      А как звали древних украинцев? Некоторые академики так и оставляют это название, кто-то заменяет его на «протоукраинцы». А еще в 1843 г. польский граф Тадеуш Чацкий ввел в оборот термин «укры». Мол, от этого древнего народа пошли все украинцы. Но даже ярые националисты типа М. С. Грушевского брезговали этим термином. Вновь об «украх» в Киеве заговорили в 1991 г.

      Любопытны изыскания доктора политических наук, проректора по информационно-аналитической работе университета «Украина» Валерия Бебика, изложенные в статье «Украина и Египет»[1]. Цитаты умышленно даю без перевода, чтобы и колорит сохранить, и избежать обвинений в вульгарности перевода:

      «Наявність на території України найдавнішого на планеті релігійно-наукового комплексу Шу-Нун / Кам'яна Могила (ХІІ–ІІІ тис. до н. е.) та найдавнішої держави Аратти (V–III тис. до н. е.) свідчить про те, що українська цивілізація є однією з найдавніших у світі.

      Археологами доведено, що в ці ж часи уродженці України о(а) рійці вирушають у похід на Грецію та Малу Азію (Доріда), Єгипет, Сирію і Палестину, потрапивши в історичні хроніки (у тому числі і Біблію) під назвою „морських народів“…

      Назваголовногоєгипетського храму Хетка-Пта виглядає „дуже вже українською“ (точніше – пеласгійсько-лелегською): „Хат-ка-Птаха“, чи не так?…

      Тому і думка І. Кузич-Березовського, що єгипетська державність і колонізація Палестини були здійснені під впливом цивілізацій кушанів і шумерів, котрі споріднені з українською цивілізацією, виглядає обгрунтованою. Він стверджує, що кушани були трипільцями: високі, світлоокі, русяві, ходили у вишиванках та „гуцульських“ шапках, говорили праукраїнською мовою і будували церкви, які звалися „ступами“…

      Фараони всіляко підтримували релігійність пересічних єгиптян з метою зміцнення своєї влади. Починаючи з фараонів V династії (середина ІІІ тис. до н. е.), вони включили до своєї титулатури частку „син Ра“. – А, може, „син (О) Ра“, який водночас вважається прабатьком українців?…

      З єгипетським богом Сонця начебто розібралися. Нагадаємо лише, що солярний культ простежується в протошумерській (праукраїнській) міфології VIII–VIІ тис. до н. е., котра суттєво вплинула на релігійно-міфологічну систему Стародавнього Єгипту…

      Загалом велична Єгипетська цивілізація протягом своєї історії формувалася під впливом кількох праукраїнських цивілізаційних хвиль».

      Итак, с Древним Египтом все ясно. А как с другими древними народами – шумерами? Тут разъяснение дает доцент Львовского университета И. Лось: «Мы вспомнили, чьих отцов дети. Из глубины веков нас окликнули те наши предки, которые донесли благодатную культуру Триполья (то есть горшки) аждо Междуречья, где и возникла могучая цивилизация Шумерского царства; те прапрадеды, которые под именем „арии“ осели в северо-западной Индии, а их предводитель под именем Рама впервые в деяниях человечества утверждал гуманность»[2].

      Академик, профессор, доктор филологических наук П. Кононенко в своем учебнике «Українознавство» отождествляет князя Кия с Атиллой и пишет, что «самі протоукраїнці творили життя у згоді зі своїм зовнішнім і внутрішнім світом. А той світ був глибоким, як сама історія, представники якої ще в давнину вважали скіфів-українців найпершим народом у світовій генеалогії».

      Автор «Словаря древнеукраинской мифологии» С. Плачинда относит «протоукраинцев» еще дальше вглубь веков, например: «БАБА – одне з найстародавніших і найбільших божеств у прото-українців (кам'яний вік) та давніх українців (палеоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік)».

      О. Чайченко в изданной Военным издательством Украины в 2003 г. книге «Укрыарии» утверждает, что укры относились к пеласго-этрусским племенам, а протоукры были создателями «Ригведы»[3].

      Тот же С. Плачинда ссылается на античные авторитеты (Плутарха, Дионисия Галикарнасского, Диона Кассия, Страбона) «других античных несторов-летописцев» и, конечно же, на «великих громадян Pocii» (Классена и Черткова): «Это они рассказали о великой украинской наддержаве Венедии, что предшествовала Римской империи, о Трое, которую основали троянцы, то есть киевляне; об украх на Эльбе и на берегу Дуная; о том, как пелазги (протогреческие племена) еще в 1570 г. до н. э. называли хлеб паляницами… это они расшифровали украинские слова на могиле античного героя и царя Энея и доказали по материалам хроник, что Гомер не кто иной, как наш Боян». «Почему на протяжении почти двух тысячелетий так крепко держалась очень расчлененная, раскиданная повсюду, но могущественная праукраинская держава, что

1

Материалы сайта http://www.umoloda.kiev.ua/number/986/274/35810/

2

Сокуров С. Мираж Четвертого Рима. Материалы сайта http://russkie.org/index.php?module=fullitem&id=12440

3

Материалы сайта http://antisys.wikispaces.com