Синдром зародка. Ані Лібро

Читать онлайн.
Название Синдром зародка
Автор произведения Ані Лібро
Жанр Эротика, Секс
Серия
Издательство Эротика, Секс
Год выпуска 0
isbn



Скачать книгу

абсолютно випала з поля мого зору.

      Об'явилася подруга тільки через півроку. Вона дихала радісно в трубку, повідомивши, що у неї народилася донька Вікторія.

      – Вікторія – це означає перемога! – репетувала вона мені у вухо, ніби я могла цього не знати.

      Вона, здавалося, була щаслива від цієї своєї перемоги: тараторила без угаву, шуміла, ковтала слова, немов поспішала на поїзд.

      Потім пропала ще на рік, подорожуючи на своєму батискафі заплутаним фарватером життя.

      Аж раптом якраз перед Різдвом знову виринула з часу і простору і стримано оголосила про нову свою перемогу: «Я народила хлопчика!»

      Цього разу подруга більше мовчала, задавала питання і слухала.

      4

      Навіщо люди знайомляться? Чоловіки і жінки, я маю на увазі.

      Ні, ну, звичайно, зрозуміло для чого… Сексуальний потяг, тяжіння протилежностей, поклик природи, прагнення до продовження роду.

      Мені так хочеться вірити, що ми шукаємо в простому знайомстві ще чогось. Наприклад, споріднену душу або загублену половинку, любов.

      Дивно влаштована людина. Для повного щастя їй вічно когось бракує.

      За статистикою чоловіків на світі менше, і деякі жінки просто приречені на самотність.

      Ліза не могла собі уявити, щоб особисте щастя залежало від статистики. Як її душу, яка прагне кохати і бути коханою, переконати в тому, що половинок на всіх не вистачить і що можна залишитися з носом?

      Вона хотіла любові! І їй було байдуже на реальне положення справ. «Не хочу вірити і не буду! Це мені жити заважає, розумієш?!!» – репетувала вона на моїй кухні темними ночами, куди, більше не вміючи справлятися зі своєю самотністю, прибігала, щоб поділитися комерційними та особистими таємницями.

      Тепер ми помінялися місцями, це я вже шумно дихала в трубку, нервово розгойдувалася в такт її голосінням про гірку жіночу долю. І намагалася знайти для неї якесь просте слово, що діє безпосередньо на джерело болю.

      – Я точно знаю, що моя душа прийшла в цей світ, щоб навчитися любити. А якщо у неї є така висока мета, то й засіб передбачено небесами! – Лізка хвилювалася, нервово крокувала між зляканими стільцями і, як вітряк, розмахувала руками і погрожувала щось зруйнувати. Вона недарма переймалася: процес латання душевних дірок непомірно затягнувся.

      А я пам'ятаю, їй хотілося виправити все просто зараз!

      Я пильно і співчутливо стежу за її рвучкими рухами і намагаюся заспокоїти.

      Звичайно, в очікуванні особистого щастя, можна любити свою роботу, Бога, дітей, природу, Батьківщину, людство, нарешті. Але для Лізи цього замало. Їй обов’язково необхідне було особисте щастя. Вона вбила собі в голову, що воно полягає в наявності поруч спорідненої души. Й обов'язково протилежної статі. І Лізі потрібно знайти її!

      Може, вона й права. Близька людина – єдине, заради кого можна втратити свою свободу.

      Але як її знайти?

      Не вийде ж вона на вулицю і не заволає на всю свою котячу горлянку: «Оу, чоловік моєї мрії, ти де? Я тут чекаю тебе, не дочекаюся,