Збірка третя «Дороги життя». Диана Ляшук

      Відтінок 1

      Тут криється таємниця

      Її оглядає пильно моя зіниця,

      Думки течуть понад горами,

      Танцюю і веселюся я цими днями.

      Відтінок 2

      Вогонь палає і душа горить,

      Кіт територію свою бдить,

      Іронія долі полягає в тому,

      Щоб не зректися в дні печалі свого дому.

      Відтінок 3

      Ігрива посмішка і нірвана слідує за нею,

      Час іде а я слухаю тишину і кайфую,

      Перемоги нові і стратегії будую,

      Прорив і ендорфін відривають від землі-літаю!

      Відтінок 4

      Ти думаєш що знаєш мене,

      Але я знов ускользаю,

      Я на вітру в жару таю,

      Пісня скінчилася-я умовкаю

      Відтінок 5

      Ім’я неповторної-Хамелеон,

      В диханні в голосі чути стон,

      Не піймати не зазняти

      Її можна лиш прийняти.

      Відтінок 6

      Долю твердо протаранив,

      Смерть перемігши знову,

      Ти зло на всіх усюдах забанив,

      Вчинив мене ти нову!

      Відтінок 7

      Де земля розверзлася в пітьмі,

      Руки бережно обіймали твої,

      Цілунком світи нові відкрив,

      Запанував у серці любов’ю до памороку довів.

      Відтінок8

      Закат

      Стынет мой враг,

      Я раскалю его до предела

      И буду петь марш смело.

      Відтінок 9

      Люблю свою країну Францію

      І віру чисту щиру Христову,

      Серце стучить гулко знову

      Й фрази ллються віддаючи хвалу!

      Відтінок 10

      Цвіте сакура- весна душу наповня,

      Прийшла прекрасна пора ця,

      Яка все вирішує і змінює,

      Як два плюс два- чотири дорівнює.

      Відтінок 11

      Я скиталець звідусіль гнаний,

      Але перст мені даний,

      Як захист веде по життю,

      Я бачу посмішку Твою.

      Відтінок12

      Ідеал не спить він вершить,

      Твердий як граніт,

      Він тут і там крізь мить,

      У ніжності себе не мнить.

      Всі знають хто такий ідеал,

      Він чистий як кристал,

      Усім завжди подобається

      І на вітру не лопається.

      Відтінок13

      Красива дівчина гуляє,

      Всіх поглядом спопеляє

      І дихає як живе,

      Вона до кісток тебе пройме.

      Відтінок14

      Війна і мир де грань між ними,

      Усі озабочені фактами тими,

      Що цінності насправді не мають,

      Вони про совість свою забувають.

      Вперед крізь тумани

      А я виходжу зі сцени,

      Порвала всі антени,

      Весь світ перестав існувати,

      Я буду до кінця грати,

      За правду добру волю

      І показати кулак горю,

      Йти гордо вперед крізь тумани,

      Вже зажили старі мої рани!

      Мене ніщо не тримає-я вільна,

      Вишибаю двері ногою сміюся досхочу,

      Ні я швидка не повільна,

      Я легко беру те що хочу.

      Після бою не гріх за перемогу випити скотчу,

      Ціною великою заплативши захищаючи батьківщину зотчу,

      Я воїн втративший невинність,

      Життя моє тепер ввійшло в помірність,

      Все знайоме все однакове і страсті затихають,

      Усі страхи перед неминучим зникають

      І біль істини робить мене сильнішою,

      Тепер же я буду, многих глупців, розумнішою!

      Встреча навсегда

      Я Ангел сошедший с небес,

      На помощь прислана Богом сдесь,

      Сияние прошлой жизни нас свело,

      Не страшно теперь ничего когда рассвело.

      И я та же что всегда: лишь для тебя живу,

      Сохраняя пил воспоминаний дорогих,

      Собрала волю и силу в точку одну,

      Чтоб дела любви вершить на века,

      Эта благодать на меня снизошла!

      Ты