Классическая проза
Различные книги в жанре Классическая прозаВенера в мехах
Слово мазохизм обязано своим происхождением классику австрийской литературы Леопольду фон Захер-Мазоху. Предлагаем вашему вниманию аудиокнигу «Венера в мехах» – самое знаменитое произведение писателя, принесшее ему скандальную славу, переведённое на большинство европейских языков, изданное огромными тиражами и многократно экранизированное. В аудиокниге, предназначенной для взрослых слушателей, описывается история безумной извращённой любви галицийского дворянина Северина фон Кузимского и молодой вдовы Ванды фон Дунаевой. Главный герой испытывает сладострастное блаженство в боли и унижениях, наносимых любимой женщиной, мечтает полностью отдаться и подчиняться возлюбленной, стать её рабом, её безмолвной вещью…
Капитанская дочка
А.С. Пушкин. «Капитанская дочка» в исполнении Михаила Горевого Продюсер: Сергей Григорян Режиссёр : Алексей Рымов Композитор: Сергей Григорян Звукорежиссёр: Иван Михайлов
Кола Брюньон
Ромен Роллан – французский романист и драматург, лауреат Нобелевской премии по литературе – «за высокий идеализм литературных произведений, за сочувствие и любовь к истине, с которой он описывает различные человеческие типажи». Его повесть «Кола Брюньон» критики называют «одним из самых жизнеутверждающих произведений мировой литературы». Балагур и весельчак, «философ со стамеской и бутылкой», Кола обладает редкостным даром – наслаждаться жизнью и всем, что есть вокруг. Для него работа, вино, радости плоти, вкусная еда – одинаково прекрасны. И что бы ни случилось: война, чума, пожар – герой не унывает и во всем находит что-то хорошее. Это не пресловутые «розовые очки», что вызывают лишь жалость к их обладателю, это подлинный оптимизм, источник которого – огромная любовь к жизни. «Поработав, выпить; выпив, поработать, – что за чудесное житье!.. Я на каждом шагу встречаю чудаков, которые ворчат. Они говорят, что нашел я, мол, тоже время петь, что времена сейчас мрачные… Не бывает мрачных времен, бывают только мрачные люди. Я, слава тебе, господи, не из их числа…» Текст читает народный артист России Леонид Кулагин
Огнем и мечом
«Странный был 1647 год. Разные знамения на земле и на небе предвещали какие-то несчастия и необыкновенные события. Современные летописцы упоминают, что весной в Диких Полях появилось невероятное количество саранчи, уничтожившей все посевы и травы, что предвещало нашествие татар. Летом произошло полное солнечное затмение, а вскоре за тем на небе запылала комета. В Варшаве над городом появился в облаках гроб и огненный крест; люди постились и раздавали милостыню, ибо многие утверждали, что в стране будет мор и уничтожит род человеческий. Наконец, настала столь теплая зима, что даже старики не помнили такой. В южных воеводствах совсем не замерзали реки; увеличиваясь от тающего каждое утро снега, они вышли из берегов и затопили их…»
Рассказы
Эмиль Золя (1840 – 1902) – французский писатель, публицист и политический деятель. Золя дает широкую картину нравов эпохи, обнажая главные социальные противоречия, показывая положение различных классов и групп, связанных между собой и родственными и социальными отношениями. Трагическое осознание действительности очень специфично для Золя – здесь лежит характерная особенность его стиля. Содержание: 1. Дамское счастье (Читает: Елизавета Тиме) 2. Жертва рекламы (Читает: Владимир Честноков) 3. Кузнец (Читает: Виталий Полицеймако) Запись 1962 г.
Вир
Григорій Михайлович Тютюнник (1920—1961) – відомий український письменник, автор оповідань, віршів, повістей. Роман «Вир» – вершина його творчості, за цей твір письменник отримав Державну премію України ім. Т. Г. Шевченка. …Герої роману мешканці села Троянівка – це і непокірний та розбишакуватий Тимко, і чиста в своєму коханні Орися, і красуня Юля, і хазяйновитий дід Йонька – мають своє уявлення про добро і зло… Коли починається Вітчизняна війна, кожен з них поводиться по-своєму, бо кожен має свою правду – хтось беззаперечно стає на бік радянської влади, хтось починає співпрацювати з німцями, а хтось не може зрозуміти, що робити далі…
Камінний хрест (збірник)
«…Я свою душу пустив у душу народу, і там я почорнів з розпуки…» Ці слова видатного українського письменника, найближчого соратника І. Франка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, майстра новели Василя Стефаника якнайкраще характеризують його творчість. У реалістичних, самобутніх соціально-психологічних новелах письменника постають правдиві картини життя західноукраїнських трудящих кінця ХІХ – початку ХХ століття, трагедії і драми бідняків, що позбувалися землі, праці, покидали рідні місця і змушені були емігрувати за океан або гинути від голоду й хвороб.
Повія
В історію української літератури Панас Мирний увійшов як майстер психологічної прози. Одним з кращих його творів вважається роман «Повія» про трагічну долю бідної селянської дівчини Христі. Нужда та переслідування місцевих багатіїв женуть Христю з рідного села на заробітки в місто. Але й там вона не знаходить щастя – знов насильство, підлість, брехня, що завдають їй болю і страждань, штовхають у прірву…
Запорожці
У творчій спадщині Івана Нечуя-Левицького (1838—1918) значне місце посідають історичні твори. Славному героїчному минулому українського народу присвячено романтичну казку «Запорожці», хвилюючу повість про вільну козацьку державу – Запорозьку Січ. Письменник переносить Січ у зачарований казковий світ під дніпровськими порогами, звеличує січове козацьке лицарство, що навічно залишилося у пам’яті народній. У романі «Гетьман Іван Виговський» відтворено один з найдраматичніших періодів в історії України за часів після смерті Богдана Хмельницького. Герой роману Іван Виговський, безсумнівно, особистість складна і неоднозначна. Вболіваючи за долю України, він все ж таки свої особисті амбіції ставив вище інтересів держави, і, зрештою, влада для нього стала дорожчою за Батьківщину…
Три долі
Марка Вовчка (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, 1833–1907) справедливо називають літературною донькою Т. Шевченка. Твори письменниці відіграли провідну роль у становленні української реалістичної прози. Найвищого мистецького рівня вона досягає у зображенні трагічної долі жінки-кріпачки, яка в тогочасному суспільстві зазнала найбільшого приниження й безправ’я. Цей образ посідає центральне місце в багатьох оповіданнях письменниці. До видання увійшли твори письменниці, написані російською мовою (оповідання «Маруся», «Маша»), а також повісті, оповідання та казки («Чортова пригода», «Невільничка», «Отець Андрій», «Інститутка» й «Три долі»).