Франц Кафка
Список книг автора Франц КафкаЛисти до Феліції (1914–1917)
Листування Франца Кафки з його нареченою Феліцією Бауер тривало понад п’ять років – з 1912-го по 1917-й. Двічі Кафка робив їй пропозицію шлюбу і двічі вона погодилася. Родичі з обох сторін вважали весілля неминучим, а Кафка в цей час описував у щоденнику свої муки: він прагнув самотності й сумнівався в тому, що взагалі коли-небудь буде в змозі вступити в шлюб. У своїх листах до Феліції він писав в основному про себе, про свої муки, страхи та бажання. Мабуть, реальна Феліція Кафку не цікавила, його захопив придуманий образ, тінь жінки. Їхнє весілля так і не відбулося. Феліція вийшла заміж за іншого, але зберегла в себе майже всі листи Кафки. Її листи до нього, на жаль, було втрачено.
Пропавший без вести
Неоконченный роман Кафки, более известный не под авторским названием, а под названием «Америка», данным ему издателями. Кафка, никогда не бывавший в США, все же сумел ощутить абсурдность бешеного американского ритма жизни и в полной мере передать его на примере странных, сюрреалистических приключений юного иммигранта из Европы, покорно подчиняющегося обстоятельствам. Обстоятельствам, которые ставят его в самые невероятные положения и сводят с самыми необычными персонажами. © Перевод. М. Рудницкий, 2016 © & ℗ ООО «Издательство АСТ», «Аудиокнига», 2021
Процесс
Роман о последнем годе жизни Йозефа К., увязшего в жерновах тупой и безжалостной судебной машины, – нелицеприятный портрет бюрократии, знакомой читателям XXI века не хуже, чем современникам Франца Кафки, и метафора монотонной человеческой жизни без радости, любви и смысла. Банковского управляющего К. судят, но непонятно за что. Герой не в силах добиться справедливости, не отличает манипуляции от душевной теплоты, а добросовестность – от произвола чиновников, и до последнего вздоха принимает свое абсурдное состояние как должное. Новый перевод «Процесса», выполненный Леонидом Бершидским, дополнен фрагментами черновиков Франца Кафки, ранее не публиковавшимися в составе романа. Он заново выстраивает хронологию несчастий К. и виртуозно передает интонацию оригинального текста: «негладкий, иногда слишком формальный, чуть застенчивый немецкий гениального пражского еврея».
Листи до Феліції (1913)
Франц Кафка (1883–1924) – видатний австрійський письменник, автор творів, які вразили літературний світ XX століття. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка», а також «Листи до Мілени. Лист батькові», «Стук у браму», «Подорожні щоденники. Вісім зошитів» та ін. «Листи до Феліції» – приголомшливе зібрання листів Кафки до Феліції Бауер – берлінської знайомої, а потім нареченої письменника, з якою він двічі був заручений, проте подружжям вони так і не стали. Листування з Феліцією тривало понад п’ять років – з 1912-го по 1917-й і відображало всю складність стосунків між адресатами. На жаль, листування одностороннє, оскільки листи самої Феліції Кафка спалив після остаточного їхнього розриву. У листах він постає людиною складною і замкнутою, яка уявити для себе не може звичайного сімейного життя і дружнього спілкування з родичами та друзями. До видання увійшли листи Франца Кафки, написані протягом 1913 року, які допоможуть читачеві краще зрозуміти непростий характер письменника та його творчість.
Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання
«Листи до Мілени» адресовані Мілені Єсенській, чеській журналістці, коханій Франца Кафки. Їхній роман розпочався навесні 1920-го і тривав усього кілька місяців, однак листування продовжувалося аж до 1923 року. Саме Мілені Єсенській письменник передав свої щоденники та «Лист батькові», в якому відобразив свої вельми складні стосунки з батьком. Страхи Кафки, які розпізнала Мілена, не дали їм бути разом. Тож не дивно, що їхні шляхи розійшлися. Оповідання («Опис однієї боротьби», «Нора», «Вирок», «Перетворення», «Голодомайстер» та ін.), що також увійшли до цього видання, як і інші твори Кафки, просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом і здатні пробуджувати в читачеві почуття тривоги. Герої оповідань – люди, яких байдуже суспільство відторгає, бо вони – інакші, а значить «хворі», тому їм немає місця серед звичайних людей. Вони мають піти… На жаль, саме це в реальному житті відчував і сам Кафка.
Замок. Подорожні щоденники. Вісім зошитів
«Замок» – останній незавершений і найзагадковіший роман Франца Кафки. У центрі роману, як майже в усіх творах письменника, – втаємничені, алогічні, незбагненні взаємини людини зі світом, з системою, з владою, з іншими людьми. Головний герой К. шість днів блукає стежками зимового Села, намагаючись знайти дорогу до Замку. Історія героя нагадує перипетії долі самого автора і так само трагічно передає самотність і безпорадність людини в її протистоянні жорстокості й абсурдності життя. Також видання містить «Подорожні щоденники» (1911–1912), в яких Кафка описав подорожі до Фрідлянда, Райхенберґа, Парижа, Юнґборна та інших міст, і «Вісім зошитів» (1917–1919) – маленькі зошити у восьму частку аркуша, в яких письменник занотовував свої поетичні фантазії, фрагменти майбутніх творів та афоризми.
Молчание сирен
«Доказательство того, что и недостаточные, даже ребяческие средства могут послужить для спасения. Чтобы уберечься от сирен, Одиссей заткнул себе воском уши и велел приковать себя к мачте. Подобным образом могли, конечно, испокон веков поступать все путешественники, кроме тех, кого сирены заманивали уже издалека, но во всем мире было известно, что это нисколько не помогает. Пение сирен пронизывало все, и страсть соблазненных смахнула бы и не такие помехи, как цепи и мачта. Но об этом Одиссей не думал, хотя он, может быть, и слышал об этом. Он целиком положился на горсть воска и оковы и, невинно радуясь своему ухищрению, плыл сиренам навстречу…»
Процес. Америка
Філософський роман «Процес» є центральним твором літературної спадщини Франца Кафки. Він особливий ще й тим, що послугував сюжетом для постмодерного театру та кінематографа. Це історія Йозефа К., якого переслідує невідома сила правосуддя. Йозеф намагається з’ясувати, в чому його звинувачують і хто саме, поступово усвідомлюючи абсурдність цього таємничого правосуддя і марність спроб йому протистояти. У незавершеному романі «Америка» Кафка вперше використовує свій коронний літературний прийом: зображення реальності без будь-якого авторського коментаря, через свідомість персонажа. Це захоплива розповідь про 16-річного хлопця на ім’я Карл, вихідця з Німеччини, який шукає свій дім, роботу та й взагалі своє місце під сонцем – в Америці..
Щоденники 1910–1923 рр.
Самотність і відчуженість, які Франц Кафка відчував у своєму житті, можливо, й змусили його писати щоденник. Він розпочав його 1910 року і вів – іноді з тривалими перервами – до 1923-го. Це довга розповідь про себе, про власні переживання; про ненависну, стомливу службу, яка дає засоби до існування й водночас виснажує його; про початок Першої світової війни і про загальну мобілізацію; роздуми про літературу, в яких письменник подеколи виступає рецензентом власних творів. Також у щоденнику Кафка занотовує свої літературні задуми й початки оповідань, що спадають йому на думку; спостереження, в яких чітко проступає туга з приводу поразок Австрії і прозирає чорна безодня відчаю дуже самотньої людини.
Превращения. Иллюстрированное издание
Франц Кафка – всемирно известный австрийский писатель. Его произведения пронизаны абсурдом и страхом перед внешним миром и высшим авторитетом, способны пробуждать у читателя соответствующие чувства тревоги, и это – особенное явление в мировой литературе. Герой повести «Превращение» – Грегор Замза. Однажды он просыпается… в обличии крупного насекомого. Грегор остается без работы, родственники запирают его в комнате. Изменения, полностью изолировавшие Грегора от мира, приводят в конце концов к его смерти, что на самом деле является облегчением для семьи, которой он надоел. В символическом плане история постепенного выталкивания героя из круга близких ему людей прочитывается как процесс безжалостного отторжения благополучным равнодушным обществом «других», личностей, болеющих своим собственным человеческим несчастьем. И, к сожалению, сам Кафка вполне это чувствовал.