Річард Докінз

Список книг автора Річард Докінз



    Найграндіозніше шоу на Землі: доказ Еволюції

    Річард Докінз

    Еволюцію сприймають як науковий факт усі авторитетні вчені. Але чому й досі мільйони людей сумніваються в правдивості цієї теорії, а креаціоністів, що заперечують еволюцію, дедалі більшає? Річард Докінз, озброївшись міцним щитом переконливих аргументів та списом голої логіки, вирушає на арену, аби розпочати найграндіозніше шоу на Землі – велику та прекрасну еволюцію. Від природного добору та появи нових видів до тектоніки плит і молекулярної біології, складаючи ці факти один до одного, автор створює беззаперечний доказ. Блискуче доводить те, що ми, люди, – це суцвіття на одній із гілок розлогого дерева життя з глибоким корінням, яке не з’явилося нізвідки. Як заявляє сам науковець, ця книжка – його особистий конспект свідчень на доказ того, що теорія еволюції – насправді факт.

    Сліпий годинникар. Як еволюція доводить відсутність задуму у Всесвіті

    Річард Докінз

    «Мене попросили написати новий вступ для цього перевидання «Сліпого годинникаря», і я думав, що це буде простим завданням. Усе, що я мав зробити, – перелічити способи (а їх, безумовно, мало бути багато), якими покращив би цю книжку, якби писав її знову сьогодні. Старанно, розділ за розділом, я вишукував помилки, невідповідності, застарілості, незавершеності. Я щиро прагнув їх знайти, бо наука – попри моральну нестійкість окремих її діячів – не є від природи самовдоволеною і хоча б на словах прагне до перемоги прогресу над викривленням. Але, хоч як це дивно, за винятком дрібних деталей, мені не вдалося знайти в цих розділах жодної важливої тези, яку я сьогодні відкинув би, – нічого, що свідчило би про відмову від власної думки на догоду чомусь чи комусь…»

    Ілюзія Бога

    Річард Докінз

    Річард Докінз – британський еволюційний біолог і відомий популяризатор науки. Лауреат численних літературних і наукових премій, зокрема премії Майкла Фарадея, премії Королівської наукової спільноти в галузі літератури та Міжнародної космічної премії. Його книжка «Егоїстичний ген» принесла авторові всесвітнє визнання. Докінз належить до сотні найгеніальніших людей, які живуть у наш час. Річард Докінз спонукає читача неупереджено поглянути на сенс релігії, не нав’язуючи власної думки, а заохочуючи до самостійних роздумів і висновків. Автор розглядає особливості так званої «ейнштейнівської релігії», за якою Бог – це метафора на позначення загадковості Всесвіту, критикує «гіпотезу про Бога», осмислює, чи дійсно релігія є регулятором моральності, розкриває значення еволюції та природного добору. Кожну свою тезу науковець підкріплює цікавими історичними фактами та посиланнями на достовірні джерела.

    Егоїстичний ген

    Річард Докінз

    Річард Докінз – британський етолог, еволюційний біолог і відомий популяризатор науки. У 1976 році вийшла друком його книжка «Егоїстичний ген», яка й принесла авторові всесвітнє визнання. ЗМІ часто називають його «ротвейлером Дарвіна» за палке відстоювання теорії природного добору. Докінз входить до сотні найгеніальніших людей, які живуть у наш час на планеті. «Егоїстичний ген» – перша і водночас визначна книжка Річарда Докінза, що досі залишається найвідомішою його працею і навіть через 40 років інтригує та не втрачає своєї актуальності. «Ми є машинами для виживання – самохідними роботами, що сліпо запрограмовані на збереження егоїстичних молекул, відомих як гени», – саме так проголошує автор. У чому ж полягає «егоїстичність» генів? Чому вчений так безжально висловлюється про людей? Які погляди відстоює? Річард Докінз наполягає на тому, що саме ген, а не особина є одиницею природного добору. Несподівано, чи не так? Але це ще не все. Альтруїзм автор пояснює не підсвідомим намагання зберегти вид, а саме егоїстичністю генів: вони вдаються до найвигіднішої стратегії, щоб залишити у вічності часточку себе. Більше того, Докінз – той, хто вперше ввів поняття «мем», що є аналогом гена в живому організмі, але не на рівні біології, а на рівні культури. І якщо ми впевнені, що тільки залишивши потомство, продовжимо себе у вічності, то Докінз стверджує, що це геть не так: через кільканадцять поколінь від наших генів і сліду не буде, а от меми, створені нами, справді існуватимуть вічно.