Сергій Жадан
Список книг автора Сергій ЖаданЛука. Історія з книги «Месопотамія»
Наприкінці серпня вона знову зателефонувала. – Чув, що з Лукою? – запитала. – Рак горла. А він зовсім не хоче лікуватись. – Чув-чув, – відповів я. – Ти для цього телефонуєш? – Так. У нього день народження післязавтра. Він просив, щоб усі були. Думаю, хоче попрощатись…
Фома. Історія з книги «Месопотамія»
Усім потрібна хороша робота, ніхто не любить роботодавців. Усі ухиляються від сплати податків, проте саджають зазвичай того, хто перший запропонував не платити. І що в такому разі може нас вивільнити? Нас може вивільнити хіба що віра. Релігія, як правило, обслуговує спекулянтів та соціалістів, тож нам залишається хіба що молитись. І дбати про бухгалтерію… Фіма тримав невелику мережу пересувних кав’ярень, погано підготовлений персонал, багато працював, терпіти не міг безробітних.
Вогнепальні й ножові
Нова поетична книга Сергія Жадана є збіркою біблійних та кримінальних балад, герої яких вперто й послідовно рухаються таємними стежками, намагаючись будь-що здійснити всі свої мрії і залишити місце злочину. Апостоли та бойовики, пророки й біженці, агітатори і відступники, сирени, демони й зомбі – персонажі цієї книги свідчать про час та заповнюють простір, з якого і з’являються вірші – ліричні й піднесені, радісні й ностальгійні, вогнепальні й ножові.
Іван. Історія з книги «Месопотамія»
«…Ми робимо все, що від нас залежить. А що залежить від нас далеко не все, то й покладатись потрібно не лише на нас. Більшість життєвих негараздів та душевних сумнівів походять від нашого небажання щоденно поділяти наші вчинки на добрі й погані. Ми маємо нашу любов, проте не завжди нею користаємось. Ми маємо страх і покладаємось на нього більше, аніж потрібно. Життя має лише два шляхи: один веде до раю, інший – до пекла. Щоправда, у багатьох місцях вони перетинаються».
Боб. Історія з книги «Месопотамія»
«Америка видається мені країною дійсно рівних можливостей», – повідомляв Боб Кошкін, пишучи короткі, проте місткі електронні листи рідним та близьким… Два місяці тому, на початку літа, він висадився на летовищі Джона Кеннеді й рушив уперед, почуваючись так, як, мабуть, почувався свого часу Колумб: хитавиця ще не відпустила, думка про океан викликала спазми, проте під ногами лежала Америка й час було братися до її підкорення та окультурення…