Название | Жіноча і чоловіча логіка. Анекдоти про жінок і чоловіків |
---|---|
Автор произведения | Отсутствует |
Жанр | Анекдоты |
Серия | Антологія українського анекдота «Українська веселка» |
Издательство | Анекдоты |
Год выпуска | 2013 |
isbn | 978-966-2434-08-8, 978-966-2434-09-5 |
Дитяча логіка – явище, яке потребує окремого висвітлення, тобто, окремої книги.
У зв’язку з тим, що чоловіча логіка і жіноча щомиті стикаються, споконвіку протистоять одна одній і жити одна без одної не можуть – вони і є предметом розгляду у цій книзі.
Отож, перейдемо безпосередньо до теми. Доказів того, що існує логіка жіноча, а навпроти – логіка чоловіча, навколо настільки багато, що диву даєшся, як досі ніхто не зібрав їх докупи і не захистив по цій темі дисертацію. Ми, звичайно, будемо звертатися до авторитетних персон, але найкраще висвітлять тему приклади побутового, житейського підходу чоловіка і жінки до одних і тих же речей.
Як от:
– жінка хоче одного й того ж від одного чоловіка;
– чоловік хоче одного й того ж від багатьох жінок.
Слід у першу чергу сказати про те, що чоловік (за тлумачним словником, ЧОЛОВІК – доросла людина, особа, протилежна жінці по статі) і жінка (за тлумачним словником, ЖІНКА – істота людського роду, яка є одним із двох природних начал і має властивість відтворювати собі подібних) живуть у постійному спілкуванні, контакті, що призводить до стресових ситуацій, як позитивних, так і негативних.
«Коли люди вступають у тісне спілкування між собою, то їхня поведінка нагадує дикобразів, що намагаються зігрітися холодної зимової ночі, їм холодно, вони притискаються один до одного, але чим сильніше вони це роблять, тим болючіше вони колють один одного своїми довгими голками. Змушені через біль уколів розійтися, вони знову зближуються через холод, і так усі ночі безперервно» (Артур Шопенгауер).
Протягом тисячоліть у жінок виробилися зовсім інші погляди (відмінні від нормальних, тобто чоловічих) на оточуюче середовище, в тому числі і на чоловіків, на їхню поведінку.
Отже, жіноча логіка – це захисний редут касти жінок, а чоловіча логіка – це сприйняття навколишнього світу. Наприклад:
– чоловік бажає бачити жінку: у вітальні – королевою, на кухні – господинею, у ліжку – коханою;
– жінка себе бачить: у вітальні – коханою, на кухні – королевою, у ліжку – господинею.
Або ще такі різні підходи.
Жінка бачить ідеальну секретарку свого чоловіка тільки такою:
– Доброго ранку, шеф!
Чоловік бачить свою ідеальну секретарку такою:
– Вже ранок, шеф!
Коли чоловік і жінка лишаються наодинці:
– жінка думає: «Нарешті ми разом!»;
– чоловік думає: «Нарешті ми одні!»
Жінка думає:
«Ідеальний чоловік не п’є, не курить, не грає в карти, не ходить до чужих жінок, ніколи не сперечається і… не існує».
Жінка інколи воліє:
«Розумного, ніжного, уважного, роботящого, щедрого, непитущого мужчину хоч би раз… побачити».
Чоловік вірить, що ідеальна (любляча, лагідна, роботяща, незрадлива, щедра, тиха, спокійна, покірна) жінка існує, і продовжує наполегливо усе життя (навіть після одруження) її шукати.
Жінка хоче спершу піти з чоловіком до театру та ресторану, аби придивитися, чи вести його в дім.
Чоловік норовить спершу повести жінку в дім (у ліжко), аби визначитися, чи вести її до театру та ресторану.
Слід сказати, що жіноча логіка більш завуальована, хитріша. Як от у такій пригоді:
Ідуть дві студентки. Одна з них цікавилась математикою, а друга вивчала логіку. От друга й каже:
– Ти помітила чоловіка, який вже кілька хвилин іде за нами?
– Так. Цікаво, що йому треба?
– Це логічно. Він хоче нас зґвалтувати.
– О Боже! При такій швидкості руху він наздожене нас за п'ять хвилин. Що робити?
– Єдине логічне рішення – йти швидше.
– Ми йдемо швидше, але відстань між нами скорочується.
– Він теж поступив логічно – пішов ще швидше.
– У такому випадку він може наздогнати нас за дві хвилини.
– Логічно буде нам розділитися. За двома зразу він не піде.
Студентки розійшлися в різні боки, і чоловік пішов за тією, яка вивчала логіку… Зустрілися студентки вже в гуртожитку.
– Слава Богу, з тобою все гаразд! Я тебе дочекатися не могла! Що з тобою сталося?
– Єдиним логічним рішення було – бігти. Я побігла.
– Ну?
– Він теж поступив логічно – побіг за мною.
– І?
– Він мене наздогнав, що, знову ж таки, логічно.
– Господи! А ти?
– Я поступила найлогічніше – задерла плаття догори.
– А він?…
– За логікою, як я й передбачала, він спустив штани.
– Ой!!!
– Скажи,