Гофманова ніч. Микола Бажан

опана  в  землі,

      Мов  кислий  рот  п'яниць,  де,  наче  зуби  трухлі,

      Стирчать  свічки,  ллючи  жовтавий  лій

      На  стіл  дубовий  і  дебелі  кухлі.

      Мов  кулаки  бубняві  й  круглі,

      Мов  яблука  важкі,  плоди  добра  і  зла,

      Лежать  на  випнутих,  на  кремезних  столах

      Налляті  оливом,  вином  і  лоєм  кухлі.

      Скриплять,  вискрипують,  вилискують  столи,

      Вином  закаляні  і  пальцями  залапані.