Київська Русь, XIV століття. Ружею цвіла Радислава на весіллі, бо кохала боярина Мстислава пристрасно. А він посміхався й підраховував зиски від шлюбу – багата, вродлива, ще й рідня князя Данила Галицького… Недовгим було сімейне щастя молодої. Розтоптав її мрії жіночі Мстислав. До родового маєтку, куди входила вона господинею, привіз він коханку. Здавалося б, немає для дружини нічого більш принизливого. Але чоловік змушує її до гріха – наказує звабити ординця Ариундея. Розчавлена й зневірена Радислава йде на ложе до ворога…
Віталія і Родіон зрозуміли, що хибно уявляли свободу як втечу від суспільства. Після пережитої трагедії – втрати новонародженого сина – вони повертаються додому і вирішують на певний час розійтися, щоб осмислити те, що було, є і буде між ними. Родіон іде добровольцем в АТО. А Віталія вчиться давати собі раду. Та хай як вона намагається жити звичайним життям і знайти роботу, їй усюди заважає матір, яка не може пробачити доньці несподіваного непослуху. Складається, здавалось би, безвихідна ситуація. Щоб змінити її, треба зважитися на рішучий крок… Чи не забракне Віталії сил? І яка доля їхнього з Родіоном кохання? В формате PDF A4 сохранен издательский макет книги.
Емма Рихальська – донька заможного поміщика та наречена шанованого графа Яготинича. Її майбутнє прогнозовано мало бути щасливим. Але заборонене кохання до кріпака Назара, що так раптово спалахнуло, перекреслило все. Емма знала, що він заручений із красунею Марічкою і ніколи не відповість взаємністю панянці. А сама Емма змушена буде все життя прожити з нелюбом. Але долю не прорахуєш. Трагічна загибель Марічки збурить у серці Назара полум’я помсти. Емма втратить останній шанс здобути його любов. Та несподівано під серцем заворушиться надія…
Дореволюційний Кременчук бентежать події, що відбуваються в родині заможного заводчика й фабриканта Войтовича. Від рук дружини гине пан Владислав Войтович, а потім божеволіє його єдина донька й спадкоємиця. Щось дивне й незрозуміле коїться з молодою панною Ларисою, котру всі кличуть Лорою. Спочатку ці видіння із померлим батьком. А потім – згубне, заборонене, але таке жадане кохання до Олександра, нареченого власної кузини. Здавалося, це почуття гамує Лорине божевілля. Заради нього вона ладна була на все. Навіть… убити кузину? Ні, цього не може бути… Лору звинувачують у вбивстві, якого вона не хоче визнавати. Тепер тільки одна людина може врятувати її від падіння у прірву остаточного божевілля. Та чи врятує?
Ростислав майже не звертав уваги на закохану по вуха Марусину. Він погрався з її почуттями, пішов до армії і повернуся з іншою дівчиною. Принижена зрадою та вщент розбита Марусина, покинувши все, поїхала до Данії на заробітки, щоб повернутися сильною, самодостатньою, успішною. Ще раніше сестра Марусини Ореста виїхала в Данію і, здається, знайшла там своє жіноче щастя. З надією на краще туди ж вирушила Любаня – сусідка Марусини. Три жінки, зраджені найдорожчими людьми, стануть одна для одної янголами-охоронцями. Бо кожна має хай і обпалені, проте міцні крила. Три жінки, що шукали щастя, опинилися над прірвою. Та не для того, щоб упасти, а щоб злетіти.