Юрій Винничук рекомендує
Скачать книги из серии Юрій Винничук рекомендуєЧорт зна що. У кігтях Хапуна
Книга «Чорт зна що. У кігтях Хапуна» – унікальна антологія, присвячена найпопулярнішому персонажеві української мітології – чортові. Тут представлені найцікавіші твори нашої літератури, де діє ця лиха, хитра, підступна, а деколи кумедна, добродушна і навіть добра істота, яка інколи ще й здатна на шляхетні вчинки і палке кохання. До неї увійшли середньовічні апокрифи та житія святих, моторошні оповіді отців церкви XVI–XVIII ст.: Петра Могили, Стефана Яворського, літописця Самійла Величка, оповідання класиків – Олекси Стороженка, Володимира Короленка, Наталени Королевої, сучасних авторів – Емми Андієвської, Володимира Єшкілєва та багатьох інших. Чимало творів перекладені зі староукраїнської, російської, польської та латинської мов. Багатюща спадщина української літератури, часто-густо присипана порохом сторіч, ув’язнена у малодоступні часописи й рукописи, чекає на своє друге народження.
Чорт зна що. Запропаща душа
Книга «Чорт зна що. Запропаща душа» – унікальна антологія, присвячена найпопулярнішому персонажеві української мітології – чортові. Тут представлені найцікавіші твори нашої літератури, де діє ця лиха, хитра, підступна, а деколи кумедна, добродушна і навіть добра істота, яка інколи ще й здатна на шляхетні вчинки і палке кохання. Багато матеріалов упорядник розшукав у рідкісних виданнях, невідомих і недосяжних для широких кіл читачів, на яких тепер чекають несподівані і захоплюючі відкриття. До книжки увійшли твори Іоаникія Галятовського, Левка Боровиковського, Олекси Стороженка, Пантелеймона Куліша, Ганни Барвінок, Юрія Винничука та багатьох інших. Чимало з них перекладено зі староукраїнської, російської, польської та латинської мов.
Сон тіні
Наталену Королеву (1888–1966) називали Понтійською Амазонкою, княжною іспанського роду, забутою ґрандесою, письменницею світової теми, письменницею-казкою, найекзотичнішою постаттю у нашій літературі. Саме її життя – це вже чудова підстава для створення захоплюючого серіалу, де є все – таємниці мадридського двору, королівські інтриги, велике кохання, карколомні воєнні пригоди… Батьком письменниці був граф Адріян-Ґеорґ Дунін-Борковський зі старовинного українського шляхетського роду, одна гілка якого сполонізувалася, а друга – збагатила козацьку старшину. Мати походила з не менш старовинного іспанського роду і називалася Марія-Клара де Кастро Лячерда Фернандес де Кордоба де Медіначелі і Фіґероа. Відома авторка неодноразово перевиданих «Легенд старокиївських» Наталена Королева написала кілька історичних повістей і романів, які, на жаль, і досі не всі знайомі сучасному читачеві. Але це справа часу. До цього видання увійшли два романи, події яких відбуваються за часів римського імператора Публія Елія Адріяна (117–138). Роман «Сон тіні» був виданий у 1938 році і востаннє перевидавався у 1991-му. Натомість його продовження – «Останній бог» – залишалось у рукописі в празькому архіві і зараз видається вперше.
Шляхом бурхливим
Про Григорія Бабенка, автора захоплюючих історичних повістей, досі було невідомо нічого – ні коли народився, ні коли помер. І щойно останнім часом вдалося кинути дрібку світла на цього непересічного автора. Він закінчив Харківський університет у 1911 році, ще замолоду став цікавитися історією, навіть листувався з Дмитром Яворницьким. Судячи з того, як Бабенко добре описує Слобожанщину, можна припустити, що він там і народився. Працював лікарем, а з 1928 року завідував медичною частиною в м. Пологи Запорізької області. Саме у Пологах він і написав повість «Шляхом бурхливим» – про події в Україні за часів Івана Сірка та повстання 1668 року очима малого хлопця. А ще перед тим видав повість із життя скитів «В тумані минулого» (1927) та повість «Люди з червоної скелі» (1929) – про кам’яний вік. Остання публікація автора – пригодницьке оповідання «Ціна молодості», що вийшло друком у Харкові в 1932 році. Відтоді жодних відомостей про письменника не вдалося знайти. Історичні повісті Григорія Бабенка не втратили своєї привабливості і зараз. А сміливість, з якою він описував колонізацію України московитами, відверто дивує. Бо жоден інший автор історичних творів, виданих у СРСР, на таке не відваживався. Ці повісті будуть цікаві як молодому поколінню, так і старшому. Захоплюючі пригоди, соковита мова – все це дуже сучасне, тому ці маловідомі твори минулого варті перевидань і нового прочитання.
Царівна Нефрета
Василя Масютина (1884-1955) вважають своїм українці й росіяни. І як художник він справді прислужився і тим, і тим. Але обидві свої фантазійні повісті написав українською. «Два з одного» була написана ще до Першої світової війни, випередивши повість М. Булгакова на схожу тему «Собаче серце», але видана у Львові в 1936-му, «Царівна Нефрета» була написана в 1919-му, а видана у Львові 1938 року. Повісті збурили тодішню пресу, клерикальні часописи побачили там розпусту і гостро заатакували автора й видавництво, називаючи їх «бруковими», тобто бульварними. В «Два з одного» професор вирощує з двох половин одного тіла дві різні особи, які не схожі одна на одну. А в «Царівні Нефреті» учений єгиптолог закохується в мумію єгипетської принцеси й намагається її оживити. «Царівна Нефрета» була неодноразово видана в Росії, де «руського художника и писателя» переклали… з української.