Полювання на дрохв. Петро Лущик

його Стрепет. – Я не американець.

      – А хто?

      – Україна.

      – О! Я знаю про Україну. Мої добрі сусіди є українцями, і я не зустрічав приємніших людей.

      – Дуже приємно чути. Як звати?

      – Клод Шеньє.

      – Француз?

      – Нащадок. Мої предки колись втекли разом з гугенотами із Франції сюди, але це даремно: я ні католик, ні протестант.

      – Що ти робив в Штатах?

      – Вчуся в Йєльському університеті. Ось повертаюся до батьків в Монреаль. А ти?

      – Шукаю викрадачів дівчини.

      – Та ну?

      Клод якось безпорадно похлопав себе по кишенях, дістав пачку «Вінстона», запропонував Теду.

      – Вчора я кинув палити, – пояснив той.

      Шеньє закурив.

      – Коли це сталося?

      – Вчора.

      – Хто?

      – Якби я знав, Клоде, то не їхав би в Канаду у день незалежності сусідньої країни.

      – А чому Канада?

      Тед Стрепет розумів, що Клод, випадковий пасажир, не може ні допомогти йому, ні зашкодити. Просто йому потрібно було виговоритися – більше несила тримати у собі всі свої біди й таємниці. Пропускаючи деякі факти і події, Стрепет взагалі то досить об’єктивно описав свій стан. Клода Шеньє він не боявся – типовий хіпі, зациклений у своєму вузькому колі, – не представляв ніякої небезпеки. Після кордону їхні шляхи розійдуться, і вони ніколи не зустрінуться знову. Але Тед помилився: подальші події підтвердили це. Клод Шеньє уважно вислухав його, потім сказав:

      – Супер! Особливо у визначенні їхнього лігва. А знаєш, я знаю околиці Сент-Франсіс. Ми з друзями їздимо кожного літа на озеро.

      Він задумався. Тед тим часом під’їхав до автомобільної заправки. Робітник залив йому повний бак бензину. Тед розплатився.

      «Вольво» виїхав на трасу, і тоді канадець заговорив знову:

      – Я тобі допоможу.

      Тед підвів брови.

      – Ні, справді. Ти допоміг мені, я допоможу тобі. Так, здається, вчить Біблія.

      – У тебе негаразд зі Святим письмом, – відказав Тед. – Християнство вчить допомагати не лише своїм друзям. В Євангелії від Матвія сказано: «Любіть ворогів своїх». Ох, даремно ти не послухав своїх гугенотів!

      – А, чорт з ними! Тепер наша справа точно знайти, де вони перебувають. Ти знаєш, де я вчуся?

      – У Йєльському університеті. Сам говорив.

      – Так, але моя спеціальність – електроніка. І для мене немає проблеми визначити місцезнаходження будь-якого мобільного телефону. З точністю до милі.

      Тед подивився на Клода.

      – Як?

      – Це досить складно пояснювати, але для тебе важливим є те, що я можу це зробити. Правда, для цього потрібна апаратура.

      – Ну-у!

      – Апаратура у мене вдома. В Монреалі. Крім того, ти сам не справишся. Ти ж не знаєш, скільки їх!?

      – Не знаю. Один розмовляв зі мною по телефону, двоє були в машині. Гадаю, що в Штатах їх більше не залишилося. Ну і в Канаді не більше. Шість-сім. На більше я не розраховую.

      – А ти один, – нагадав