Главный герой этого рассказа – замкнутый и бережливый человек, живущий только для себя. Однажды он приобретает кошку, которая с легкостью отогревает его холодное сердце.
Аверин молод, красив и успешен. Он наслаждается отдыхом на престижном горнолыжном курорте. В одну секунду ужасная авария раскалывает его жизнь на «до» и «после». Лежа в больнице, Аверин пытается понять, почему это случилось именно с ним. Острое воспоминание из детства пронзает его: произошедшее – не случайность.
Сможет ли знакомый нам персонаж Вася Лентяйкин исправиться и стать положительным героем? Без сомнения! Особенно после того, как, попав в Страну сказок, Вася вместе с Котом в сапогах (вернее, с Котом без сапог, ибо сапоги эти спёрли) попытался выгнать из Сказочной страны свою собственную Двойку. Потому что она в сказках такое творить начала… А вот чем закончилась эта история, скоро узнаете.
Жил да был мальчик Вася. Самый обыкновенный, вот только прозвище у него было Лентяйкин. Прозвали Васю так одноклассники за исключительную лень в изучении всех без исключения школьных предметов. И настолько пристало к Васе новое его прозвище, что и учителя стали так его называть, и даже родители иногда… И очень не любил наш Вася утреннюю зарядку делать, лицо и руки мыл с большой неохотой. А уж как не нравилось Васе зубы чистить! Потому и подружились с ним Вредные привычки. И даже пригласили его к себе в гости – в Страну вредных привычек. И слишком поздно понял Вася Лентяйкин, что попасть в этот мир легко, а вот выбраться из него необычайно трудно.
В сказочной Стране мух, где правят почему-то не сами мухи, а осы во главе с Великим Шершнем, и где работать категорически запрещено, жила-была Мушка, которая… любила трудиться. Она украдкой вылетала на луг и там помогала пчёлам с соседней пасеки собирать нектар. И это занятие очень нравилось нашей маленькой Мушке… Но о её «проступке» узнали осы… В это время наша маленькая Мушка познакомилась со странной Пчелой, которая, в отличие от неё, не очень любила трудиться. И главное: эта Пчела поведала Мушке много нового и нелицеприятного из жизни пчелиных ульев… А впрочем, прочитайте повесть и сами обо всём узнаете.
Філософський роман-попередження про те, що насправді божевільними є не ті, кого лікують у психіатричних лікарнях, а ті, хто поки що залишається на волі. Санітар із психушки, який страждає шизофренією, викрав Сергія, що потрапив до лікарні. В ньому він вбачає свого покійного сина. Вони поселяються в гірському селі, де санітар купив хату. Заради Сергія він готовий на все. Справа доходить до того, що санітар вбиває чоловіка, який почав підбиратися до розкриття їхньої таємниці. А поза тим психіатрична лікарня продовжує жити своїм життям. Її завідувачка Юлія Володимирівна сходить з розуму після втечі санітара з пацієнтом. Виконувачем обов’язків завідуючого призначають Віктора Андрійовича, який лікував Сергійка і зумів підібрати до нього ключик, якби не викрадення хлопця.
Роман про події Помаранчевої революції, які відбуваються в провінційному містечку та Києві. Різні люди, різні характери. Рушійною силою для багатьох із них є страх. Одним вдається його подолати, інші назавжди залишаються в цьому полоні. Редактор провінційної газети Андрій Чернюк працює в штабі Януковича, але всім серцем хоче сприйняти революційні події, які відбуваються навколо. Проте він добре знає людей, які закликають до змін. Абсолютна більшість із них хоче використати Помаранчеву революцію заради власного збагачення і щоби дорватися до влади…
У державі готуються до відзначення 25-річчя Великої серпневої комуністичної революції. З виправного закладу втікає небезпечний злочинець. Він не пам’ятає свого минулого. Глянувши одного разу до дзеркала, розуміє, що це не його обличчя. Доля зводить його з химерними людьми – водієм сміттєвозки, художником, незнайомцем, який живе у підвалі. Здається, всі хочуть йому допомогти, аби він знову не потрапив до виправного закладу, але врешті-решт з’ясовується, що вони працюють на спецслужби…
Мирослава живе в невеличкому районному центрі на Львівщині. Броди – місто на болотах, і її життя теж нагадує застояне болотце: нецікава робота і вечори в компанії телевізора. Здається, змінити ситуацію може тільки диво, але причиною подальших радощів та катастроф стає науковий винахід пра-пра-родички Мирослави. Емілія Крижанівська живе на початку ХХ століття, і в її часі Броди зовсім не тихе місце. Коли Мирося отямиться від першого шоку та засвоїть основні правила подорожей в часі (нічого не змінювати, не розповідати і не вирізнятись), їй доведеться подивитись на своє місто іншими очима, зіткнутись з бандитами, контрабандистами та картярами, врятувати ще одну жертву Мілиних експериментів та знайти своє не-своє справжнє кохання. Крім того, що Григір Шкляренко вже заручений з Емілією, він ще й власник фабрики іграшок на межі банкрутства та учасник українського підпілля. Їх розділяє одне з найстрашніших століть в історії і закони подорожей в часі. Але долю й конем не об’їдеш – ніхто не може змінити того, що вже сталось у минулому…