Современная зарубежная литература

Различные книги в жанре Современная зарубежная литература

Minu onu Napoleon

Iradž Pezeškzad

Romaanis „Minu onu Napoleon” joonistab Iradž Pezeškzad iroonilise pildi 1940. aastate Teherani kõrgklassi kuuluvast perekonnast, mille liikmed on naeruväärselt uhked oma „aristokraatliku” päritolu üle. Šahhi valitsuse aegse Iraani peresuhteid iseloomustab tingimata allumine perekonnapea – romaanis vanima venna, onu Napoleoni – autoriteedile (ehkki tagaselja võidakse tema selges mõistuses kahelda). Romaani võib lugeda kui burleskset farssi ning selles on nähtud ka viiteid iraani rahvapärasele teatrile; samas võib sealt leida paralleele Lääne komöödiažanriga. Iga satiiriline teos on paratamatult oma aja olude ja nähtustega seotud, aga „Minu onu Napoleon” pakub kindlasti lugemislõbu ka neile, kes pole Iraani kultuurilooga tuttavad. Iradž Pezeškzad sündis 1928. aastal Teheranis jõukas perekonnas. Ta õppis Iraanis ja Prantsusmaal, töötas seejärel kohtuniku ning diplomaadina Iraani välisesindustes ja on olnud ka Iraani välisminister. Juba 1950. aastatel hakkas ta jutustusi ja romaane kirjutama. Tema tuntuimast teosest „Minu onu Napoleon” valmis Iraani kõigi aegade populaarseim teleseriaal.

Pööris

Johannes Kivipõld

On aasta 2007. Maailm naudib majanduskasvu, palgad tõusevad ja kõigile tundub, et tulevikus paistab ainult mõnus päike. Ühes Ida-Euroopa väikeriigis töötavat Frederikku ootab ees edutamine Düsseldorfi, kuid maailmas süvenev majanduslangus tõmbab kõigele kriipsu peale .. Vanad rahvuste vahelised pinged tõusevad taas pinnale. Järgnevad streigid, rahutused, vägivald. Saabunud segadust otsustab ära kasutada naaberriik Venemaa – esialgu väikeriigis elavate kaasmaalaste ajudesse varjatult oma propagandat pritsides, lõpuks avaliku sõjaga. Sõda. Täielik sõda oli. Uskumatu. Venemaa ründas. See juhtus 6. veebruari hommikutundidel. Venelased tungisid mitmes kohas üle riigipiiri. Ütlesid, et tahavad kohalikke venelasi kaitsta ja kukutavad fašistliku ning rõhuva valitsuse … Ei tea, kui palju inimesi surma on saanud. Vist tuhandeid. Ja vigastatuid veel rohkem. Mehed, naised, lapsed … Kõikjal on purustused, katkised majad, varemed, pommilehtrid. Nagu II maailmasõja aegsetel piltidel, aga värviliselt. Ja see hais … See on nagu mingi muu maailm. Paralleelne dimensoon. Kõik on tolmune, hall. Inimesed on mornid. Ainult venelased rõõmustavad koos sõduritega. Tantsivad, laulavad, joovad. Järgneb okupatsioon. Frederik püüab tekkinud olukorda võimalikult soodsalt ära kasutada ja rajada endale kohta uues sotsiaal-poliitilises hierarhias. Kuid ei lähe kaua, kui ta on sunnitud põranda alla pagema ja välja mõtlema, kuidas ellu jääda. Kättemaksuiha kannustab. Lõpuks ei jää tal aga enam muud üle, kui oma tegudele otsa vaadata ja nendega rahu teha. Praktiliselt kõik suuremad linnad said uued uhked venekeelsed nimed. Niisugust teguviisi põhjendati vaatega tulevikku ja minevikust lahtiütlemisega. Polnud vaja, et fašistide käe alla paljukannatanud vene rahvas peaks neid kohanimesid kasutades oma sünget minevikku pidevalt meenudtama. Halb unenägu? Verdtarretav fantaasia? Ettekuulutus? Loodame, et ei ükski neist. „Pööris“ on raamat sellest, mis oleks võinud juhtuda, kui … Või juhtuski see mingis paralleelmaailmas, millest meil siin aimugi ei ole. Me elame maailmas, kus tõde on vaatenurga küsimus. Inimesed usuvad seda, mis neile meeldib ja hetkenarratiivi sobib, jättes kõrvale kõik muu. Kõigele sellele aitab kaasa asjaolu, et ükskõik, milline on meie seisukoht, valides sobiva telekanali või veebilehe, leiame oma mõtetele alati toetust, kaasa plaksutamist ja julgustust. Vastandliku eiramine pole kunagi olnud lihtsam. Niisugune süsteem tekitab ühiskondi, kus kaks sõpra, naabrit või isegi venda võivad omada tegelikult samasugusest maailmast hoopis erinevat või lausa vastuolulist arusaama. Ühe niisuguse elukorralduse tõttu kirevasse pöörisesse sattunud mehe lugu rullub lahti selle raamatu kaante vahel. Johannes Kivipõld 2018 „Pööris“ on Johannes Kivipõllu teine raamat. Tema ulmeromaan „Põrge“ ilmus 2018. aasta suvel.

Будинок імен

Колм Тойбiн

У новому романі видатний ірландський письменник Колм Тойбін звернувся до античності: в основу «Будинку імен» покладено сюжет найдосконалішого творіння давньогрецького трагічного поета Есхіла – трилогії «Орестея». Це історія Клітемнестри – дивовижно відважної, жорстокої, мстивої, чуттєвої і болісно привабливої, а також її дітей, розказана ними самими. Перед читачем відкривається стародавній світ, покинутий богами, і це змушує героїв шукати пояснення власних злочинів, пристрастей і сумнівів тільки в собі.

Кінець дороги

Мері Ловсон

Діапазон подій у романі Мері Ловсон воістину неосяжний – від славнозвісної «срібної лихоманки» в канадській провінції Онтаріо на початку ХХ століття до Лондона через 60 років. Письменниця з надзвичайною точністю описує нюанси й перипетії в житті великої родини, усі члени якої сповнені суперечливих прагнень, та не наважуються знехтувати своїм обов’язком стосовно одне одного. Це тонка, іронічна і вдумлива проза, справжня «сімейна сага» для поціновувачів глибоких романів.

Чигиринський сотник

Леонід Кононович

Леоніда Кононовича звикли вважати основоположником кримінального жанру в українській літературі, але його новий роман «Чигиринський сотник» – щось зовсім інше. Це гостросюжетна оповідь про маленького козака, що немов зринув із надр стародавньої легенди, безтурботного мандрівника в нетрях язичеської демонології, і в той самий час – теперішній лицарський роман, «козацьке фентезі», де національна традиція перегукується із чужоземними містичними практиками, а чудове багатство мови сполучається з бойовою динамікою історичної саги. Це по-справжньому екстремальне читання, несподіваний і гострий погляд на наше минуле й «український мир».

Паризький архітектор

Чарльз Белфор

«Паризький архітектор» – одна з головних книг 2013 року в США і Західній Європі. Окупований нацистами Париж часів Другої світової війни постає перед читачем з гіпнотичною переконливістю та в зовсім несподіваному ракурсі. Архітектор-авангардист Люсьєн Бернар не надто співчуває євреям, на яких обрушився фашистський терор, і коли багатий підприємець раптом пропонує йому велику суму за створення таємних схованок для жертв репресій, опиняється перед непростим вибором: або ризикнути життям, або відмовитися від справи, в успіх якої він не вірить… З кожною сторінкою ця історія стає все більш захоплюючою, адже її автор – не тільки знавець архітектури, але й потаємних куточків людської душі. Роман Чарльза Белфора вперше побачить світ російською і українською мовами у видавництві «Фабула».

Малхут

Остап Українець

«Станіслав, шістдесяті роки ХІХ століття. Молодому адвокату і контрабандисту Іґнацію Камінському під час однієї з оборудок до рук випадково потрапляють старі листи, у яких згадується його рідне місто як осердя лицарського ордену, що ставив собі за мету створення політичного союзу вільних країн – відновленої Речі Посполитої. Дебютний роман молодого письменника присвячений пошукам напівміфічного спадку засновників міста, але давні таємниці розгадувати нелегко – надто ж якщо хтось і досі їх ретельно охороняє.

Шопенгауэр как лекарство

Ирвин Ялом

Опытный психотерапевт Джулиус узнает, что смертельно болен. Его дни сочтены, и в последний год жизни он решает исправить давнюю ошибку и вылечить пациента, с которым двадцать лет назад потерпел крах. Филип – философ по профессии и мизантроп по призванию – планирует заниматься «философским консультированием» и лечить людей философией Шопенгауэра – так, как вылечил когда-то себя. Эти двое сталкиваются в психотерапевтической группе и за год меняются до неузнаваемости. Один учится умирать. Другой учится жить. «Генеральная репетиция жизни», происходящая в группе, от жизни неотличима, столь же увлекательна и так же полна неожиданностей. Ирвин Д. Ялом – американский психотерапевт, автор нескольких международных бестселлеров, теоретик и практик психотерапии и популярный писатель. Перед вами его последний роман. «Шопенгауэр как лекарство» – книга о том, как философия губит и спасает человеческую душу.

Эмпайр Фоллз

Ричард Руссо

Ричард Руссо «Эмпайр Фоллз» – обладатель Пулитцеровской премии, «последний великий американский роман XX века». Майлз Роби двадцать лет готовит бургеры в «Имперском гриле», эта работа стоила ему высшего образования и изрядной доли самоуважения. Майлз – хороший парень, но в его характере есть один трагический изъян – он не способен на решительные действия. С юности пытавшийся вырваться из душного родного города, он кружит вокруг собственной жизни. Что его тут держит: может умная тонкокожая дочка Тик, которой без поддержки отца не выжить в местной школе; или Жанин, без пяти минут бывшая жена Майлза, закрутившая роман с беспросветно самовлюбленным хозяином фитнес-клуба; или же властная Франсин Уайтинг, владелица всего, что есть в городе?.. В этом романе Ричард Руссо погружает читателя в мир маленькой жизни, где так и бурлят странности, интриги, страсти, смешные и трагические события. «Эмпайр Фоллз» – роман человечный, полный юмора, сочувствия, грусти и радости. Ричард Руссо практически не переводился на русский язык, и это большой просчет, потому что Руссо – не только большой писатель, обласканный критиками, увенчанный премиями и любимый читателями, но его книги должны быть особенно близки именно русскому читателю. Для телеканала HBO по роману был снят одноименный сериал с участием Эда Харриса, Филипа Сеймура Хоффмана, Пола Ньюмана и др. Пресса о книге: «Глубокая, забавная, крепко скроенная… пожалуй, самая завораживающая книга мистера Руссо на данный момент». The New York Times «Чистое наслаждение… Руссо – лишенный претенциозности мастер художественного вымысла, чья зрелая мудрость дает себя знать в несовершенстве, благих намерениях, юморе и сочувствии, свойственных реальным людям, о которых ведется рассказ на этих страницах». The Boston Globe «Руссо – один из лучших романистов нашего времени… По мере ускорения хода событий, когда разрозненные нити повествования превращаются в натянутые струны, вы то лихорадочно листаете страницы, то испытываете настоятельную необходимость притормозить и вчитаться». The New York Times Book Review «Персонажи романа Руссо встают перед нами как живые… Крепкий коктейль из драмы, комедии и наболевших вопросов». The Washington Post Внимание! Фонограмма содержит нецензурную брань. © Richard Russo, 2001 © Елена Полецкая, перевод, 2018 © Андрей Бондаренко, оформление, 2018 © ООО «Издательский Дом Фантом Пресс», издание, 2018 Запись произведена продюсерским центром «Вимбо» ©&℗ Продюсерский центр “Вимбо”, 2019 Продюсеры: Вадим Бух, Михаил Литваков

У нас все дома

Орели Валонь

“У нас все дома” – первый роман молодой француженки Орели Валонь, сразу сделавший ее знаменитой. Не решаясь предложить свою рукопись для печати, начинающая писательница опубликовала ее в интернете, и успех превзошел все ожидания. Как и в случае с Аньес Мартен-Люган, книга вышла в крупном парижском издательстве Michel Lafon, затем в карманном издании, ее перевели в десятке стран, тиражи перевалили за миллион. Старый мизантроп, “тип с мутным прошлым”, как считают соседи, переезжает в дом, где обитают пожилые сплетницы и царит зловредная консьержка. Общаться с этой публикой Фердинан не намерен – от женщин он видел в жизни одни проблемы. Но можно ли оставаться упрямым нелюдимом, когда в дверь бесцеремонно вламывается незнакомая одиннадцатилетняя девчонка и начинает диктовать свои порядки? Найти путь к сердцу ворчливого соседа для нее пара пустяков, но еще надо помочь ему выбраться из жизненного тупика и доказать, что возраст не препятствие для счастья. Роман стал бестселлером. По версии GFK-Le Figaro в 2017 году Орели Валонь вошла в пятерку самых читаемых авторов Франции, опередив Марка Леви.